logo
бух обл_к в агро

6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств

Порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств, гуд- І вілу, який виник при придбанні, злиття підприємств, а також розкриття інформації про об'єднання підприємств визначає П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств». Hop-ми цього положення (стандарту) застосовують підприємства, організації, інші юри­дичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ). Водночас П(С)Б0 19 не застосовують до операцій щодо об'єднання підприємств, які перебувають під спільним контролем, та до обліку часток у спільних підприємствах.

Об'єднання підприємств — це з'єднання окремих підприємств внаслідок приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контроя одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємстві Об'єднання підприємств здійснюється у формі придбання або злиття.

378

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Придбання — це об'єднання підприємств, в результаті якого покупець набу­ває контроль над чистими активами та діяльністю інших підприємств в обмін на передачу активів, прийняття на себе зобов'язань або випуск акцій. При цьому під контролем розуміють вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності. Чисті акти­ви — активи підприємства, за вирахуванням його зобов'язань.

Злиття — це об'єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи, або приєднання підприємств до головного підприємства), в результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення подаль­шого спільного розподілу ризиків та вигод від об'єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець. Покупцем вважають підприємство, до якого переходить контроль над господарською діяльністю іншого підприємства.

Для досягнення спільного поділу ризиків та вигод необхідно:

функцій контролю над чистими активами об'єднаних підприємств. Зазвичай кон­троль переходить до покупця у тому разі, якщо йому належить більше ніж 50 % акцій, які дають право голосу. Проте на практиці покупець може здобути право контролю навіть у разі, коли він не володіє необхідним мінімумом голосів. Так, при широкій диверсифікації прав власності між акціонерами можна придбати лише 30-40 % акцій для реалізації функцій контролю.