12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв

Наразі багато сільськогосподарських підприємств мають підсобні промислові виробництва, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції. Це дає змогу більш раціонально використовувати трудові ресурси і вироблену продукцію, запобігати її втратам, що сприяє підвищенню ефективності виробництва в цілому.

До промислових виробництв у сільському господарстві належать: вироб­ництва з переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва і да­вальницької сировини (маслоробні цехи, млини, крупорушки, засолочні пункти, фруктосушарки, виноробне виробництво, сепараторні пункти, бойні худоби і пти­ці, хлібопекарні); виробництва з виготовлення будівельних матеріалів, дрібного інвентаря тощо; лісорозробки, торфорозробки, видобуток інших нерудних копалин (вапна, бутового каменю, щебеню) власними силами та інші виробництва.

Об'єкти обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв подано в табл. 12.32.

Для обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв використо­вується рахунок 23 «Виробництво» субрахунок 233 «Промислове виробництво». Це рахунок активний на початок року, активно-пасивний — на протязі року, опе­раційний, калькуляційний. За дебетом субрахунка протягом року обліковують витрати, пов'язані з промисловим виробництвом, а за кредитом — вихід одер­жаної продукції за плановою її собівартістю, яку в кінці року доводять до рівня фактичної. Після відображення калькуляційних різниць за кредитом субрахунка 233 «Промислове виробництво» цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати незавершеного виробництва (виноробне, сироробне виробництво та ін.).

Залежно від технології, організації, характеру й обсягу конкретного промисло­вого виробництва можуть застосовуватися простий, попередільний та позамовний методи обліку витрат.

762

Таблиця 12.32

Об'єкти планування, обліку виробничих витрат і визначення собівартості продукції в промислових виробництвах

Простий метод обліку витрат використовується головним чином у нескладних переробних виробництвах, що випускають один вид продукції (сепараторні пунк­ти, каменоломні, переробка олійних культур, виробництво соків та ін.). При цьому методі об'єктами обліку витрат є окремі види промислових виробництв. Відповідно до кожного такого виробництва відкривають аналітичний рахунок, на якому відо­бражають всі витрати на виробництво і весь вихід продукції переробки.

763

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Попередільний метод застосовується у виробництвах, де готову продукцію одержують із відповідної сировини, яка проходить кілька послідовних стадій об­робки (переділів) на безперервній основі. За застосування цього методу аналітичні рахунки відкривають для роздільного обліку витрат за кожним переділом або стаді­єю виробництва. Наприклад, виділяють такі об'єкти обліку витрат: у консервному виробництві — обробка сировини, закладання в банки і пастеризація, пакування; у ковбасному виробництві — обробка сировини, виготовлення фаршу та ковбас, копчення; у цегельному виробництві — заготівля глини і піску, виготовлення це-гли-сирцю; випалювання цегли тощо.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Окремі аналітичні рахунки від­кривають на кожне замовлення або для кожної партії сировини, що підлягає пере­робці. При цьому давальницьку сировину не включають у витрати виробництва, а її вартість обліковують на позабалансовому рахунку. За цих умов об'єктом каль­куляції буде не лише готова продукція, а й виконана робота з переробки сировини. Такий метод практикують в обліку роботи пилорами, млина, круподерні, пунктів соління та забою худоби і птиці тощо.

Застосування певного методу обліку витрат по конкретному промислово­му виробництву залежить не лише від технології та організації виробництва, а й значною мірою від його обсягу та призначення продукції. Наприклад, у багатьох сільськогосподарських підприємствах виробництво цегли має се­зонний характер, а виготовлену продукцію використовують головним чином на власні потреби. Тому облік витрат ведуть не за окремими переділами, а по виробництву в цілому.

Витрати на виробництво за кожним замовленням, переділом чи в цілому по виробництву відображають у розрізі статей витрат, які підприємство встановлює самостійно.

Приблизний перелік статей витрат у підсобних (промислових) виробниц­твах такий:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Паливо і мастильні матеріали.

4. Сировина і матеріали.

5. Роботи і послуги.

6. Витрати на ремонт необоротних активів.

7. Інші витрати на утримання основних засобів.

8. Інші витрати.

9. Непродуктивні витрати.

10. Загальновиробничі витрати.

764

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

По статті 1 «Витрати на оплату праці» обліковують основну й додаткову оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва.

На статтю 2 «Відрахування на соціальні заходи» відносять відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страху­вання від нещасних випадків на виробництві.

У статті 3 «Паливо і мастильні матеріали» відображають комплексну ціну па­лива, до якої входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо.

До статті 4 «Сировина і матеріали» включається вартість сировини й матеріалів, які є необхідними компонентами або утворюють основу виготовленої продукції:

• у цехах з виробництва комбікормів — вартість зерна, зерносумішей, трав'яного борошна, жому, кормових дріжджів, сухого перегону, м'ясо-кісткового і рибно­го борошна, мінеральної сировини, мікродобавок та інших компонентів;

• на млині, крупорушці — вартість зерна;

• у пункті первинної обробки льону і продукції інших луб'яних культур — вар­тість соломки, трести;

• у цехах з переробки овочів, фруктів і картоплі — вартість овочів, фруктів і кар­топлі, бобових, спецій, консервантів та інших продуктів;

• у виноробних цехах — вартість винограду, плодів і ягід, вино- й сокоматері-алів, спирту-ректифікату, цукру, вакуум-сусла, коньячного спирту, лимонної кислоти тощо;

• у цехах забою худоби — вартість худоби, птиці, звірів, кролів, каракульських ягнят;

• у підрозділах з переробки молока — вартість молока, молочних продуктів, цу­кру, ваніліну та інших продуктів.

Сільськогосподарська продукція власного виробництва минулих років від­носиться на витрати промислових виробництв за її фактичною собівартістю, а про­дукція власного виробництва поточного року — за плановою собівартістю з коригу­ванням її в кінці року до фактичного рівня. При списанні у виробництво купованих матеріальних цінностей підприємство обирає один із методів оцінки запасів при їх вибутті (середньозваженої собівартості, ФІФО, ЛІФО та ін.)

По статті 5 «Роботи і послуги» обліковують затрати на роботи і послуги влас­них допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, і вартість по­слуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. До цієї статті включаються також витрати холодильних установок і камер на заморожування, охолодження і зберігання продукції. Витрати, пов'язані зі зберіганням у них м'яса, овочів, плодів та інших продуктів, призначених для переробки, відносять на вар­тість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

765

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

У статті 6 «Витрати на ремонт необоротних активів» відображають:

• суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних роботах, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів;

• вартість послуг сторонніх організацій і власних майстерень з технічного об­слуговування і поточного ремонту обладнання.

До статті 7 «Інші витрати на утримання основних засобів» включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві. До складу цих витрат, зокрема, відносяться:

• витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи;

• амортизаційні відрахування, що прямо не відносяться на певні об'єкти обліку витрат.

Витрати на утримання підсобних (промислових) виробництв відносяться на будь-яке з виробництв безпосередньо або розподіляються між окремими об'єктами обліку витрат пропорційно зайнятій площі, обсягу виконаних робіт або сумі витрат на оплату праці працівників, зайнятих виконанням виробничих операцій.

У статті 8 «Інші витрати» відображаються витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної з вищезазначених статей, зокрема:

• вартість спецодягу і спецвзуття, що видаються працівникам (за винятком вар­тості спецодягу, що видається сторожам), а також інших малоцінних і швидко­зношуваних предметів;

• платежі за страхування майна, а також окремих категорій працівників, зайня­тих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством.

На статтю 9 «Непродуктивні витрати» відноситься брак у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати і роботи, що не відповідають встанов­леним стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після виправлен­ня. Вартість браку відноситься на собівартість продукції, під час виробництва

.. . якої він допущений.

У статті 10 «Загальновиробничі витрати» показують суму загальновиробни-чих витрат. Такі витрати формуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» і розподіляються між об'єктами планування та обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості сировини, матеріалів і напівфабрикатів у промислово­му виробництві.

Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв ведеться на підставі відповідних первинних документів. Суми нарахованої оплати праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі промислового виробництва, ві­дображають у нарядах на відрядну роботу (індивідуальних і бригадних), облікових листах праці та виконаних робіт, табелях обліку робочого часу. Дані про витрати

766

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

на оплату праці узагальнюються в журналі обліку робіт і витрат та у зведеній відо­мості нарахування й розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами об­ліку (ф. № 10.2.1 с.-г.).

Підставою для списання сировини й матеріалів на витрати промислових ви­робництв є накладні (внутрішньогосподарського призначення), лімітно-забірні картки, акти на вибуття худоби і птиці тощо. Приймання зерна для переробки на млинах оформляють помольною квитанцією, яку виписують у двох примірниках: один видають здавачеві зерна, а другий (корінець) залишається на млині і є під­ставою для запису в журналі обліку робіт і витрат. На підставі зведених документів (зведена відомість нарахування й розподілу оплати праці, журнал обліку робіт і витрат, звіт про рух матеріальних цінностей) складають виробничий звіт по про­мисловим виробництвам.

Для віднесення на витрати промислових виробництв витрат основних засобів використовують розрахунки амортизаційних відрахувань.

Витрати на роботи й послуги власних допоміжних виробництв відносять на об'єкти обліку в промисловості на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, облікових листів праці і виконаних робіт, подорожніх листів трак­тора тощо, дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об'єкти за фактичною собівартістю. Послуги сторонніх організацій оформля­ються актами на виконання робіт, товарно-транспортними накладними, рахунка-ми-фактурами (ф. № 868).

Страхові платежі відносять на об'єкти обліку промислового виробництва на підставі карток-розрахунків.

Загальновиробничі витрати включаються у витрати виробництв на основі спе­ціального розрахунку на їх розподіл. Списання інших витрат може бути оформлене бухгалтерськими довідками, відомостями і т. ін.

Оприбутковується продукція промислових виробництв на підставі таких пер­винних документів: звіту про переробку продукції; відомості переробки молока і молочних продуктів; виробничого звіту про переробку птиці і вихід продукції; акта на оприбуткування продукції; накладної тощо.

Регістром аналітичного обліку витрат і виходу продукції промислових вироб­ництв є виробничий звіт (ф. № 10.3 а с.-г.), який складають на підставі зведених та інших документів. Виробничі звіти ведуть за місяць і наростаючим підсумком від початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Кредитові обороти звітів переносять до Зведеної відомості ф. № 10.3 д с.-г., підсумки якої записують до Журнал-ордера, а кредитові обороти з Журнал-орде­ра — до Головної книги. На підставі даних виробничих звітів складається оборотна відомість ф. № Ю.Зе с.-г.

Основні бухгалтерські проведення з обліку промислового виробництва подано у табл. 12.33.

767

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Таблиця 12.33

Облік: витрат і виходу продукції промислових виробництв

768

Закінчення таблиці 12.33