4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва

У кожному сільськогосподарському підприємстві виробляється багато видів сільськогосподарської продукції. Продукція рослинництва надходить у господар­ство в стислі терміни. Тому перед початком збирання врожаю необхідно провести наступні підготовчі роботи:

• провести інвентаризацію залишків продукції врожаю минулого року;

• підготувати до прийому продукції нового врожаю приміщення токів, складів та інших місць її зберігання;

• перевірити стан вагового господарства;

• проінструктувати відповідальних осіб (вагарів, завідуючих токами, комірни­ків, комбайнерів, водіїв та ін.), які складатимуть первинні документи з обліку продукції, про порядок їх оформлення та терміни представлення документів у бухгалтерію підприємства;

• підготувати первинні документи (пронумерувати, заповнити окремі реквізи­ти) та ін.

Кожному сільськогосподарському підприємству в період збирання врожаю необхідно дотримуватись таких вимог:

• обов'язково зважувати сільськогосподарську продукцію при її оприбуткуван­ ні, відправленні на приймальні пункти та в складські приміщення;

• облік виходу продукції вести роздільно в розрізі культур та підрозділів підпри­ ємства, від яких одержано продукцію.

Сортове насіння треба обліковувати окремо за кожним сортом, а в межах сорту — за репродукціями, категоріями сортової чистоти та класами посівного матеріалу.

За наявності у підприємства зрошувальних чи осушених земель слід забезпе­чити окремий облік виходу продукції з регулярно зрошуваних, умовно зрошуваних, осушених і богарних земель. Для цього на первинних документах, якими оформ­лятиметься вихід продукції рослинництва, проставляють спеціальний штамп або роблять надпис від руки: «Регулярно зрошувані», «Осушені» тощо.

219

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Облік зернової продукції. Для обліку надходження зерна від урожаю передба­чено використання декількох варіантів первинних документів. Сільськогосподарське підприємство вибирає той із них, який найбільше відповідає конкретним умовам, що склалися на підприємстві, а також способу збирання урожаю зернових культур.

При першому методі обліку урожаю зернової продукції застосовують тало­ни: талон шофера (ф. № 776); талон комбайнера (ф. № 77в); талон бункериста (ф. № 77г).Талони виготовляють на цупкому папері та різного кольору, що полег­шує подальшу роботу з ними. До початку збирання врожаю готують бланки талонів. У них зазначається назва господарства, табельні номери та прізвища комбайнерів і водіїв (трактористів). Кожний вид талонів має окрему нумерацію. Талони під­писує головний бухгалтер і скріплює їх печаткою. Після цього талони реєструють за їх видами у «Журналі обліку виданих талонів» (ф. № 188) і видають кожному комбайнеру, шоферу (трактористу) під розписку у зазначеному журналі.

Кожний талон комбайнера і шофера призначений для обліку одного повного бункера зерна, яке відправляється від комбайна. При цьому маса зерна в кілограмах у талонах не зазначається. При відправленні від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає шоферу один талон комбайнера. Одночасно шофер передає комбайнеру один талон шофера. Перевага цього методу полягає в тому, що при від­правленні повного бункера ніяких додаткових записів у талонах не роблять. Якщо від комбайна відправлено половину або четверту частину бункера, то в талоні комбайнер записує фактично відвантажену його кількість (0,5 або 0,25 бункера), ставить дату і скріплює запис своїм підписом. Аналогічний запис робить і шофер на талоні, який передає комбайнеру.

До повного завантаження автомобіля водій може забирати зерно від декількох комбайнів. При цьому він отримує талони від кожного комбайнера, обмінюючи їх на свої. Таким чином, до кінця робочого дня у кожного комбайнера буде стільки талонів шофера, скільки бункерів зерна він намолотив і відправив від комбайна, а у кожного шофера — стільки талонів комбайнера, скільки бункерів він отримав.

На току (складі) при зважуванні зерна, яке надійшло, шофер передає вагареві (завідуючому током) талони, отримані ним від комбайнерів, і «Реєстр прийнят­тя зерна від шофера» (ф. №71 а), який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у шофера. До нього вагар записує номери талонів комбайнера, назву культури, масу прийнятого зерна в кілограмах, номер поля, відстань перевезення і розписується про прийняття зерна.

Зерно, що надійшло від комбайна на току (складі), обліковують у «Реєстрі приймання зерна вагарем» (ф. № 78а). Реєстр відкривається щодня на кожну куль­туру. Вагар (завідуючий током) записує до нього номер реєстру приймання зерна від шофера (ф. № 71а), номери талонів, прийнятих від шофера, номер поля, прізви­ще шофера (тракториста), який привіз зерно, марку і номер автомобіля (трактора), масу тари (брутто), загальну масу зерна (нетто) за кожним комбайнером окремо.

220

ОБЛІК ЗАПАСІВ

Про кількість зданого зерна в цьому реєстрі розписується водій (тракторист). Ре­єстр (ф. № 78а) є підставою для оприбуткування зерна і ведеться на току в одному примірнику.

На підставі реєстру прийняття зерна вагарем завідуючий током робить запис до «Відомості руху зерна та іншої продукції» (ф. № 80) та до книги складського обліку (ф. № 40).

Шофер свій реєстр разом із подорожнім листом здає не пізніше наступного дня диспетчеру чи завідуючому гаражем для обліку виконаної роботи, нарахування оплати праці та списання пально-мастильних матеріалів.

Комбайнер після зміни звіряє за даними талонів водія кількість відправлених та прийнятих на току бункерів зерна і передає ці талони завідуючому током (ва-гареві), а замість них одержує «Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу» (ф. № 67а). Дані виписки використовуються для заповнення облікового листа тракториста-машиніста (ф. № 65а) про фактичний намолот та зібрану площу і служать підставою для нарахування заробітної плати.

Ряд сільськогосподарських підприємств для збирання врожаю зернових куль­тур використовують бункери-нагромаджувачі. Зерно, яке надходить від комбайнів у ці бункери, обліковують у талонах бункериста (ф. № 77г).

Механізатору-бункеристу видають під звіт талони бункериста, пронумеровані й зареєстровані в журналі обліку виданих талонів. Ці талони призначені також для обліку одного бункера зерна. При вивантаженні зерна із комбайна до бункера-на-копичувача комбайнер і механізатор-бункерист обмінюються талонами. При на­вантаженні зерна із бункера-накопичувача в автомашину для відправлення на тік обмінюються талонами механізатор-бункерист і шофер.

Щоденно вагар (завідуючий током) приймає від механізатора-бункериста та­лони шофера і повертає йому талони, здані комбайнерами.

Працівники бухгалтерії сільськогосподарського підприємства щоденно звіря­ють дані реєстрів (ф. № 78а і № 71а) і талонів комбайнера, шофера, бункериста по кожному бункеру зерна, прийнятому від комбайна і зданому на тік, після чого тало­ни можуть бути видані під звіт комбайнерам, бункеристам і шоферам для повтор­ного використання. Талони, на яких зроблено відмітки про відправлення неповного бункера зерна, повторному використанню не підлягають.

При другому методі для обліку врожаю продукції зернових культур викорис­товується «Путівка на вивезення продукції з поля» (ф. № 77а). Перед початком збирання врожаю зернових культур бухгалтерія сільськогосподарського підпри­ємства видає кожному комбайнерові під розписку блокноти путівок на вивезення продукції з поля, пронумеровані в трьох примірниках (під одним номером). У них завчасно заповнюються такі реквізити, як назва підприємства, табельний номер комбайнера, його прізвище та ініціали, номер комбайна.

221

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Вивантажуючи зерно з бункера комбайна в кузов автомашини, комбайнер ви­писує путівку в трьох примірниках під копірку, де вказується дата, куди направ­ляється продукція, найменування продукції, бункерна маса, номер автомашини і прізвище шофера. Перший примірник путівки, на якому шофер розписується за кількість отриманого зерна, залишається у комбайнера. Другий і третій при­мірники путівки підписує комбайнер і передає шоферу. На току зерно зважують, його точну масу проставляють в обидві путівки, які підписує завідуючий током (вагар), підтверджуючи його приймання. Після чого один примірник путівки по­вертається шоферу.

Облік надходження зерна на току при цьому варіанті ведуть у «Реєстрі при­ймання зерна та іншої продукції» (ф. № 78), який ведуть в одному примірнику. Дані з цього реєстру заносять до відомості руху зерна та іншої продукції (ф. № 80). Путівки на вивезення продукції з поля разом з вищезазначеними реєстром та відо­містю руху зерна щоденно здаються до бухгалтерії.

При третьому методі використовують «Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля» (ф. № 77). До початку збору врожаю зернових культур бухгалте­рія сільськогосподарського підприємства видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів, у яких заздалегідь заповнено такі реквізити, як назва підприєм­ства, табельний номер комбайнера, його прізвище та номер комбайна. Усі реєстри нумеруються (за одним номером — три примірники). При першому завантаженні автомашини комбайнер виписує реєстр відправлення зерна та іншої продукції з І поля в трьох примірниках, із зазначенням дати, номера відділення, бригади, пріз-вища шофера, найменування продукції. Після завантаження автомобіля зерном | комбайнер записує до свого (першого) примірника реєстру бункерну масу зерна і І одержує розписку водія про прийняття зерна.

Водій записує до свого (другого) примірника реєстру ту саму бункерну масу зерна і одержує розписку комбайнера про здане зерно, а потім доставляє його на тік або до комори. Вагар (завідуючий током) зважує доставлене від комбайна зерно і записує до свого (третього) примірника реєстру масу брутто і масу нетто і розпи­сується у примірнику реєстру шофера про прийняття зерна. Шофер, у свою чергу, підтверджує підписом здачу зерна у примірнику реєстру, який залишається у вага-ря (завідуючого током).

Одним із різновидів цього методу є використання реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля (ф. № 77) не в трьох, а у двох примірниках. Толі перший примірник реєстру буде у комбайнера, другий — у шофера, а облік над-ходження зерна на току в цьому разі ведуть у реєстрі приймання зерна та іншоі продукції (ф. № 78).

Реєстри щоденно здають до бухгалтерії підприємства. При цьому перші примірники реєстрів здають комбайнери після запису даних про кількість зібра­ного зерна до облікових листів тракториста-машиніста, другі примірники здають

222

ОБЛІК ЗАПАСІВ

шофери разом із подорожніми листами, треті здає вагар (завідуючий током) разом з відомістю руху зерна та іншої продукції (ф. № 80). При використанні реєстрів (ф. № 77) у двох примірниках перший і другий здають комбайнер і шофер у ви­щеописаному порядку, а вагар (завідуючий током) здає до бухгалтерії разом з ві­домістю руху зерна та іншої продукції (ф. № 80) реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф. № 78). При цьому порівнюють дані всіх примірників реєстрів, путі­вок, талонів про кількість кожної партії зерна, відправленої від комбайна і зданої на тік, у комору тощо.

Зерно, яке надійшло від комбайнів, у більшості випадків потребує додатко­вого сушіння, очистки та сортування. Роботи, пов'язані з очищенням, сушінням та сортуванням зерна, оформляють «Актом на сортування й сушіння продукції рослинництва»' (ф. № 82). Акт складають в одному примірнику на кожну партію зерна, що підлягає доробці. В акті зазначаються вага зерна, відпущеного для сушін­ня, вага одержаного повноцінного зерна, зернових відходів, що використовуються, із зазначенням відсотка вмісту в них зерна, а також відходів, що не використову­ються, та інформація про усушку. Акт підписують особи, які виконували роботи з сортування й сушіння зерна, завідуючий током (вагар), агроном і затверджує ке­рівник підприємства. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають до бухгалтерії підприємства.

Збирання кукурудзи на зерно комбайном з одночасним обмолотом облічу­ється так само, як і зернових колосових культур. У більшості господарств урожай кукурудзи на зерно оприбутковують і обліковують за масою качанів. Валовий збір зерна кукурудзи повної стиглості визначають у перерахунку на сухе зерно. З цією метою складають «Розрахунок переводу качанів кукурудзи повної стиглості в зерно» (ф. № 81а).

Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно здійснюється за фактичним виходом зерна з качанів, який визначається хлібоприймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зразків із врахуванням базової во­логості зерна в качанах (базова вологість зерна в качанах кукурудзи береться на рівні 14 %).

Якщо кукурудзу хлібоприймальним пунктам не продавали, то вихід зерна з качанів кукурудзи повної стиглості розраховують за даними лабораторних аналі­зів. Розрахунки затверджує керівник сільськогосподарського підприємства, і вони є підставою для відображення валового збору зерна кукурудзи в бухгалтерському обліку і звітності.

Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі і баштанних культур. Оприбуткування врожаю овочів відкритого Грунту, картоплі та продукції ба­штанних культур ведуть у -«Щоденниках надходження сільськогосподарської продукції» (ф. № 81). їх заповнюють у розрізі закріплених за бригадою площ

223

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

сільськогосподарських культур. Пронумеровані бланки щоденників із зазначен­ням назви господарства видаються бригадиру виробничої бригади під розписку до початку збирання врожаю.

Щоденник складається в одному примірнику. В ньому записи проводять по кожному зважуванню, із зазначенням дати, місця збирання врожаю, площі, з якої він зібраний, ваги і якості продукції, а також прізвища робітника, від якого надхо­дить ця продукція. Правильність записів у щоденнику підтверджують своїми під­писами працівники, які здають продукцію. По закінченні робочого дня в документі підбиваються підсумки, які потім використовуються для нарахування заробітної плати за виконану роботу. У спеціалізованих овочівницьких господарствах для оприбуткування продукції закритого ґрунту застосовується -«Щоденник надхо­дження продукції закритого ґрунту» (ф. № 83).

У міру надходження від робітників, зайнятих на збиранні урожаю, продукція підлягає обов'язковому зважуванню. Якщо зважити зібрану продукцію відразу не­можливо, то її масу визначають за допомогою тари певного вмісту (ящиків, відер, кошиків тощо).

Під час збирання врожаю кількість деяких видів продукції овочевих культур обліковується у штуках, пучках тощо. При оприбуткуванні продукції її необхідно привести до вагової одиниці виміру — кілограма. Для цього зважують декілька партій продукції та визначають середню масу кожних 100 пучків або 100 штук. Цю середню масу приймають для обліку і визначення маси продукції, що надій­шла з поля. При цьому у щоденниках у чисельнику зазначають кількість пучків, а у знаменнику — їх масу.

Для зменшення кількості записів у щоденниках з обліку урожаю (якщо про­тягом дня зібрану продукцію здають приймальникові самі робітники, які збирають урожай) можна використовувати талони. Приймальник реєструє прийняту про­дукцію в журналі (зошиті), а робітникам на кожну здачу видає талон. Талони на­прикінці дня робітники здають бригадирові, й вони є підставою для нарахування оплати праці на збиранні врожаю.

Для збирання картоплі та коренеплодів в багатьох випадках застосовують комбайни, бурякопідйомники, спеціальні машини, внаслідок чого продукція до місць зберігання надходить з домішками землі. У щоденник надходження сільськогосподарської продукції масу картоплі й коренеплодів слід записувати без цих домішок.

Деякі підприємства закладають на зберігання коренеплоди в бурти (в місцях збирання врожаю, де відсутнє вагове господарство). У даному разі масу коренепло­дів дозволяється розраховувати методом заміру їх об'єму та визначення питомої ваги 1 м³. Останню встановлюють вибірковим зважуванням (після очищення вії землі). Відсоток домішок землі в коренеплодах обчислюють також вибірковим зва­жуванням кількох партій до та після очищення від землі. Для цього використовують

224

формулу (яка застосовується також для визначення відсотку землі та інших домі­шок у коренеплодах):

(4.2)

де Д — домішки землі, %;

М₁ — маса зразків коренеплодів до очищення, кг; М₂ — маса зразків коренеплодів після очиїцення від землі й гички, кг. Після визначення вмісту землі (відсотків) у коренеплодах, закладених на зберігання, складають акт. Він є підставою для уточнення валового збору урожаю коренеплодів, капусти тощо.

Деякі особливості має оприбуткування коренеплодів, отриманих від вирощу­вання маточних буряків. Часто такі коренеплоди на зиму закладають у траншеї в полі. Оскільки в польових умовах відсутня можливість їх зважування, то кількість коренеплодів та їхню вагу встановлюють розрахунковим шляхом. Для цього тран­шеї відгороджують щитами заввишки 1 м, а потім коренеплоди перераховуються і зважуються, про що складається акт кагатування маточних буряків. Потім по кожній траншеї виводиться середня кількість і вага коренеплодів на погонний метр та в цілому по траншеї. На підставі актів закагатовані маточні коренеплоди опри­бутковуються із зазначенням ваги, а Для оперативного контролю забезпечення за­планованої площі висадками обліковується й їхня кількість.

Браковані коренеплоди оприбутковуються на підставі «Щоденника надхо­дження сільськогосподарської продукції» (ф. № 81) та «Накладних (внутріш­ньогосподарського призначення)» (ф. № 87).

Оприбуткування врожаю продукції садівництва здійснюють у «Щоденниках надходження сільськогосподарської продукції» (ф. № 81). Для оприбуткування продукції садівництва у спеціалізованих господарствах застосовують спеціальний документ — «Щоденник надходження продукції садівництва» (ф. № 84).

Відправлення продукції з пунктів збирання у сховища, пункти сортування, переробки тощо оформлюють путівками на вивезення продукції з поля (ф. № 77а) або «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87).

Щоденники разом із накладними і путівками наприкінці кожного дня здають­ся до бухгалтерії сільськогосподарського підприємства.

На пунктах сортування продукцію обов'язково зважують і результати запи­сують у книгу (картки) складського обліку. Облік руху продукції на пунктах сор­тування веде завідувач пункту. Він щодня складає «Акт на сортування і сушіння продукції рослинництва» (ф. № 82), зазначаючи, скільки і якого сорту продукції прийнято і скільки розсортовано й відкалібровано, скільки продукції одержано за сортами, скільки і в яку тару складено. Тут же вказують також кількість відходів, що будуть використані, і, окремо, — непридатних для використання.

225

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Значна кількість сільськогосподарських підприємств проводить переробку овочів, фруктів, ягід, баштанних культур тощо (соління огірків, помідорів і кавунів; квашення капусти; сушіння або консервування плодів, ягід тощо). У міру закінчен­ня переробки кожної партії продукції складають «Звіт про переробку продукції» (ф. № 123), де зазначають кількість основних (овочі, фрукти та ін.) та допоміжних (спеції, сіль тощо) матеріалів, використаних при переробці, вихід готової продукції після переробки (назва й маса продукції) за сортами, кількість відходів, придатних до використання, і відходів, що мають бути списані через непридатність.

Облік надходження від урожаю, сортування та переробки винограду та го­ріхоплідних культур проводиться в тому ж порядку, що і продукції овочівництва та садівництва.

Облік кормів. Продукцію рослинництва використовують у сільськогоспо­дарських підприємствах також у вигляді кормів і підстилки для продуктивної та робочої худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин. Частину кормів заготовлять про запас (сіно, солома, силос, сінаж тощо).

Для приймання грубих (солома, сіно та ін.) і соковитих (силос, сінаж та ін.) кормів за наказом керівника підприємства створюється комісія. До складу комісії входять: головний агроном; агроном підрозділу (цеху); зоотехнік; завідувач відділу або бригадир, під керівництвом якого виконувалась робота зі скиртування, сіна- і жування, силосування. Комісія перевіряє правильність і якість укладання грубих і соковитих кормів, ретельно вимірює скирти, бурти, траншеї та силосні споруди й визначає їхній об'єм у кубічних метрах.

Обміри траншей і силосних споруд (глибина, висота, довжина, ширина, діа­метр) роблять до початку завантаження їх кормами.

Об'єм траншей обчислюють за формулою:

(4.3)

де О_Т — об'єм траншей, м³;

Д1, Д₂ — довжина траншей відповідно знизу і зверху, м;

III ₁ Ш2 — ширина траншей відповідно знизу і зверху, м;

В — висота траншей, м.

Масу кормів розраховують за даними об'ємного вимірювання траншей, скирт,! стогів, буртів, силосних і сінажних споруд та фактичною масою 1 м³ грубих і соко-витих кормів.

Акт на оприбуткування силосу складають не раніше ніж через 20 діб, сіна- жу - 8-10 діб (час основного осідання маси), але не пізніше ніж через ЗО діб після закладання силосної чи сінажної маси у сховище.

Кількість трави, яку використовують для приготування сінажу, оприбутко­вують за зеленою масою. Оскільки на сінаж використовують траву, пров'ялену до вологості 60 %, її необхідно перерахувати на свіжоскошену.

226

ОБЛІК ЗАПАСІВ

Наприклад, у сінажну траншею закладено 520 т пров'яленої маси люцерни до вологості 58 %. Необхідно визначити кількість зеленої маси для оприбуткування від урожаю.

Визначаємо кількість зеленої маси для оприбуткування від урожаю:

(520x100/58) = 896,6 т.

Масу 1 м³ сіна визначають зважуванням певної його кількості та об'єму, взятих у 2-3 місцях скирти, типової для даної сінокісної ділянки за біологічним складом трави і часу скошування. Аналогічно визначається й маса 1 м³ соломи.

Заготовлені сіно і солома оприбутковуються не пізніше трьох днів після за­кладки їх на постійне зберігання в скирти і стоги. Встановлення маси розсипно­го сіна і соломи проводять, виходячи з їхнього об'єму та фактичної маси 1 м³ на момент обліку. Масу ж пресованого в тюки (рулони) сіна чи соломи визначають, виходячи з їхньої кількості та середньої маси одного тюка (рулону), встановленої контрольним зважуванням.

Об'єм скирт визначають за формулою:

(4.4)

(4.5)

На кожний вид заготовлених і прийнятих кормів комісія складає «Акт прий­мання грубих та соковитих кормів» (ф. № 92) у двох примірниках. Крім акта, комі­сія складає плани ділянок із зазначенням розміщення стогів, скирт, буртів, траншей тощо. У кожний бурт, траншею чи скирту закладають дерев'яну дощечку, на якій вка­зують номер скирти, траншеї, номер бригади, час укладки, об'єм у метрах кубічних і масу заготовлених кормів. Прийняті комісією скирти, бурти тощо закріплюють за матеріально відповідальними особами. Перший примірник акта передається в бух­галтерію, він є підставою для оприбуткування зібраних кормів, а другий, зі схемою розміщення кормів, — відповідальній за збереження кормів (фуражу) особі.

227

Зелену масу трав та інших культур, гичку коренеплодів, капустяне листя тощо, які використовують на корм, при їх доставці до місць згадування тваринам треба обов'язково зважувати. Показники зважування записуються у «Відомість витрати кормів» (ф. № 94), яку складають у двох примірниках. Перший (із підписом про одержання) зберігається у бригадира рільничної чи кормодобувної бригади, а дру­гий (із підписом про відпуск) — у завідувача ферми. У кінці місяця обидва екземп­ляри здаються до бухгалтерії сільськогосподарського підприємства.

Певну частину трави природних і культурних пасовищ у сільськогосподар­ських підприємствах згодовуються на корені (без попереднього збирання), тобто шляхом випасу. Кількість зеленої маси трави при цьому розраховують укісним або зоотехнічним методом. Вихід зеленої маси пасовищ визначає спеціальна комісія, призначена керівником сільськогосподарського підприємства.

При укісному методі врожай трави встановлюють до початку згодовування, При цьому по діагоналі пасовища скошують у 4-5 місцях ділянки трави, близько 20 м². Після чого траву зважують і встановлюють вихід зеленої маси трави з yciq площі пасовища. Комісія для оприбуткування визначеної таким методом маси трави, згодованої тваринам, складає «Акт на оприбуткування пасовищних кормів (обчислених за укісним методом)» (ф. № 93а).

При зоотехнічному методі врожай трави розраховують після закінченні ви) пасання, виходячи з кількості тваринницької продукції, одержаної за час перебу вання худоби на пасовищі. Знаючи вміст кормоодиниць в 1 ц зеленої маси трави визначають загальну кількість згодованої методом випасу зеленої маси трави па совищ. При цьому комісія складає «Акт на оприбуткування пасовищних кормів (ф. № 93). Списують усі види кормів на годівлю тваринам, за «Відомостями ви-трати кормів» (ф. № 94).

Наявність кормів обліковують у «Журналі обліку кормів» (ф. № 35а), а ві трати — у «Журналі обліку витрат кормів» (ф. № 35).

Облік насіння соняшнику, тютюну та луб'яних культур. Облік урожаю пасі ня соняшнику ведуть із застосуванням тих самих первинних документів, що й обл надходження зерна.

При обліку тютюну враховують основне і додаткове збирання врожаю. Після сушіння і доробки листків їх зважують і оприбутковують за фактичною масс При цьому складають щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81).

При відправленні з поля одержаної продукції льону, конопель та іші луб'яних культур застосовують «Реєстр відправки зерна та іншої продукції поля» (ф. № 77) так само, як і при обліку надходження зерна.

Одержану від обмолоту луб'яних культур і відправлену з місць збирання місць переробки на тресту льоносоломку і стебла конопель записують у «Щоденники надходження сільськогосподарської продукції» (ф. № 81) на підставі зважування.

228

ОБЛІК ЗАПАСІВ

Таблиця 4.6

Орієнтована маса 1 м³ льоносоломки і стебел конопель, кг

Не передані на переробку льоносоломку і стебла конопель, що залишені на зберігання у сільськогосподарському підприємстві, завозять у криті приміщення або складають у скирти. Відповідно до нормативних даних помноженням питомої ваги 1 м³ на обсяг скирти, обчислений за даними обміру, визначають масу цієї про­дукції (табл. 4.6).

За актом, складеним комісією, до якої входять агроном та інші відповідальні особи, визначену таким чином масу продукції передають у підзвіт матеріально від­повідальної особі.

При збиранні льону-довгунця комбайнами масу зібраної соломи визначають за діючою інструкцією помноженням середньої маси соломи з 1 пог. м стрічки на довжину всіх стрічок, розстелених комбайном на зібраній за день площі.

При переробці соломи на тресту і трести на волокно на кожній стадії переробки складають акти, у яких зазначають масу переданої на переробку соломи або трести і одержаного волокна за сортами й номерами та іншої продукції. Після підпису актів відповідальними особами акти підлягають здачі до бухгалтерії підприємства.

Облік сортового зерна. При продажу та обміні сортового насіння, за яке ви­плачують підвищену ціну, одночасно з товарно-транспортними накладними випи­сують документи, що підтверджують його сортову якість. Так, суперелітне й елітне насіння всіх культур та самозапилених ліній кукурудзи супроводжується «Атес­татом на насіння» (ф. № 216), сортове насіння й насіння гібридних популяцій першої і наступних репродукцій, якщо воно відповідає вимогам посівного стандар­ту, - «Свідоцтвом на насіння» (ф. № 215), якщо ж воно не відповідає вимогам по­сівного стандарту за чистотою й вологістю — «Сортовим свідоцтвом» (ф. № 213). На сортове насіння кукурудзи виписують «Посвідчення на насіння кукурудзи», яке направляють па заводи з обробки насіння кукурудзи (ф. № 218), «Свідоцтво на гібридне насіння» (ф. № 219); на сортову картоплю — «Свідоцтво про сортову картоплю» (ф. № 217), на гібридне насіння — «Посвідчення на гібридне насіння, яке здається державі та на міжгосподарські насіннєочисні заводи» (ф. № 214).

229

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Сортові документи заповнюють на підставі актів апробації, а по гібридному насінню кукурудзи першого покоління — на підставі актів польового обстеження кукурудзи на ділянках гібридизації. їх складають у двох примірниках, підписують керівник господарства, агроном і вагар, завіряють печаткою підприємства. Зерно без сортових документів не вважається сортовим і оплачується як рядове.

Облік продукції тваринництва. Надходження молока у сільськогосподар­ських підприємствах оформляють «Журналом обліку надою молока» (ф. № 112), який складає завідуючий фермою, бригадир, майстер машинного доїння чи старша доярка. У ньому по кожній доярці щодня записують кількість корів, що дояться, та І кількість одержаного молока (у кілограмах) по кожному доїнню окремо (вранці, вдень, увечері). У дні, коли здійснюють контрольне доїння, в журналі обліку надою І роблять відповідну позначку. Завідуючий фермою, бригадир або старша доярка що-! денно визначає вміст жиру в молоці по кожній групі корів, закріплених за доярка- ] ми, і перераховує кількість прийнятого молока як однопроцентне.

Журнал обліку надою молока ведуть в одному примірнику протягом 15 днів і зберігають на фермі. Кількість надоєного молока та вміст жиру в ньому підтвер­джують своїми підписами завідуючий фермою або бригадир і доярки.

Відпуск молока дитячим закладам, на громадське харчування та в інші пункти у самому господарстві проводять за «Накладними» (ф. № 87) або «Лімітно-забір­ними картами» (ф. № 117). Витрачання молока на випоювання телят оформляють «Відомістю витрати кормів» (ф. № 94).

Сільськогосподарські підприємства реалізують молоко, як правило, перероб-ним підприємствам згідно із погодженим графіком. При цьому переробні підпри-ємства можуть закуповувати молоко безпосередньо на місці у товаровиробника (за наявності умов визначення маси та якості сировини). Оцінювати якість молочної сировини мають право лише особи, які пройшли спеціальну підготовку, що підтвер-джено відповідними документами.

Переробним (заготівельним) підприємствам заборонено приймати молочну сировину від сільгоспвиробників без пред'явлення ними довідки державної уся нови ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя. Ці довідки сільськогосподарські підприємства надають переробним чи заготівельним під ириємствам щомісяця, не пізніше 3 числа. Крім того, товаровиробники повині кожні півроку подавати переробникам довідку про якість молочної сировини за показниками безпеки (якщо з молока виробляють продукти дитячого харчував ня — щомісяця). На кожну партію молочної сировини, яку доставляють на пере робні (заготівельні) підприємства, виписують «Товарно-транспортну накладну из перевезення молочної сировини» (ф. № І-ТН(МС) із заповненням у ній всіх рек-візитів кількості та якості продукції. При перевезенні молока власним транспорта сільськогосподарського підприємства виписують товарно-транспортні накладі у трьох примірниках. Водій або інша особа, яка прийняла вантаж, розписуєтьс

230

ОБЛІК ЗАПАСІВ

на всіх примірниках накладних про прийняття вантажу. Перший примірник зали­шається у пункті відправлення молока (ферма, приймальний молокопункт тощо). Другий передають переробному (заготівельному) підприємству (вантажоодержу­вачу). Третій примірник залишається у водія і є підставою для обліку транспортних робіт, нарахування оплати праці, списання пального. Його зберігають разом із по­дорожнім листом вантажного автомобіля.

При перевезенні молока залученим транспортом товарно-транспортні на­кладні (ф. № І-ТН(МС) виписують у чотирьох примірниках, із яких два останні залишаються у водія автотранспортної організації.

У разі розбіжностей між даними сільгоспвиробника і переробного (заготі­вельного) підприємства за якісними показниками молока проводять його по­вторний аналіз у присутності представника товаровиробника. Результати аналізу оформляють актом про розбіжність кількісних або якісних показників у молоці між господарством і молокопереробним підприємством і записують у товарно-транспортну накладну. Акт складають у трьох примірниках, один з яких направля­ють сільгосппідприємству.

Для обліку щоденного надходження і витрачання молока протягом місяця на кожній фермі ведеться «Відомість руху молока» (ф. № 114). По закінченні звітно­го періоду перший примірник цієї відомості разом із журналами обліку надою мо­лока, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними та іншими документами подають у бухгалтерію підприємства. Другий примірник відомості за­лишається у завідуючого фермою, бригадира й замінює книгу складського обліку.

Сільськогосподарські підприємства можуть укладати договори із населенням на закупівлю молока, з подальшою реалізацією його переробним підприємствам. Молоко, яке закуповують у населення, також контролюють за якісними показни­ками, в т. ч. за вмістом жиру та білка, не рідше одного разу на місяць. Заборонено приймати молоко від населення без ветеринарного паспорта на корову та довідки державної установи ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благопо­луччя господарств.

На молочну сировину, закуплену у населення, виписується окрема накладна. Дані про кількість, вміст жиру та білка вносяться в Розрахункову книжку на молоч­ну сировину, що закуплена у населення, та у приймальний журнал. Для проведення розрахунків з населенням складають «Приймально-розрахункову відомість» на видачу грошей за закуплене молоко у населення за договірною ціною. На підставі цього документа складають «Реєстр на закупівлю молока у населення». Реєстр складають у двох примірниках, один з яких передають відділу статистики районної державної адміністрації, а другий залишають на підприємстві.

Основним первинним документом з обліку надходження вовни є «Акт на­стригу і приймання вовни» (ф. № 115). Цей документ складає зоотехнік з участю старшого чабана та завідуючого пунктом стриження овець у трьох примірниках,

231

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

з яких перший є підставою для оприбуткування вовни на складі, другий залишаєть­ся у бригадира (старшого чабана), а третій — передають зоотехніку для складання заключного звіту про стрижку овець. Для заповнення акта використовують дані «Щоденника надходження і відправки вовни на заготівельні пункти» (ф. № 116). Відправку вовни для переробки оформляють «Покіпним описом» (ф. № 115а). При реалізації вовни виписують «Товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни» (ф. № 1с.-г., вовна).

Кількість настриженої вовни зазначають у натуральній масі. У сільськогоспо­дарських підприємствах, де овець перед стриженням переганяють через водойми, грубу перегінну та напівперегінну вовну вказують також в натуральній масі, тобто в перерахунку на немиту вовну.

Оприбуткування яєць на птахофермах проводять на підставі «Щоденника надходження сільськогосподарської продукції» (ф. № 81), де щоденно записують кількість несучок на фермі, кількість зібраних яєць (цілих і битих), а також кіль­кість яєць від молодняку птиці.

У спеціалізованих птахівничих підприємствах (на птахофабриках) облік над­ходження яєць ведуть у «Картці обліку дорослої птиці» (ф. № 108), у якій щоден­но відображають і фактичний збір яєць.

Зібрані яйця щоденно здають за «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87) на яйцесклад, де їх сортують відповідно до затвердже­них стандартів за масою та категоріями. Відсортовані яйця пакують у стандартні ящики за категоріями, на ящики наклеюють ярлики із зазначенням категорії яєць, прізвища пакувальника та дати випуску. Результати сортування яєць оформляють «Актом на сортування яєць».

У цех інкубації яйця передають за накладними. Кожну партію яєць сортують, що підтверджується «Актом на сортування яєць цеху інкубації» (ф. № 109). Від­сортовані яйця, непридатні для інкубації, здають на склад за накладною з поміткою «Брак від інкубації». Партії яєць, яку закладають в інкубатор, присвоюють поряд­ковий номер, який зберігається за нею до кінця інкубації та після виведення мо­лодняка до 150-денного віку. У процесі інкубації яйця ще двічі сортують (перший і другий міражі). Ці операції оформляють актами, де зазначають номер партії та кількість відходів, виявлених після міражів.

У встановлені терміни на підставі документів (накладні, акти про рух і сорту­вання яєць та ін.) начальник цеху інкубації складає й подає в бухгалтерію «Звіт про процеси інкубації» (ф. № 105).

Надходження інших видів продукції тваринництва (мед, риба, вовна-линька тощо) відображають у накладних (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87) або у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції (ф.№81).

232

ОБЛІК ЗАПАСІВ

Деякі види продукції підприємство може закуповувати у населення за дого­ворами. Оприбуткування такої продукції оформляють «Накладною на приймання (купівлю) сільгосппродукції від громадян за договорами» (ф. № 95е).

Облік продукції промислових виробництв. Одержану від переробки про­дукцію (борошно, солоні овочі, консерви, фруктові та овочеві соки, ковбаси та ін.) оприбутковують на підставі «Звіту про переробку продукції» (ф. № 123). Звіт складається у двох примірниках завідуючим виробництвом або майстром. Записи у звіті про витрачені матеріали й тару, а також вихід готової продукції проводять щоденно. Звіт затверджується керівником підприємства.

Відправлення готової продукції з пунктів переробки на склади оформляють накладними, а на сторону — товарно-транспортними накладними (ф. № 1с.-г.).

Переробку молока на молочні продукти враховують у «Відомості переробки молока і молочних продуктів» (ф. № 124), яку складають щоденно у двох примір­никах. Перший примірник разом із прибутковими та видатковими документами здається в бухгалтерію, а другий — залишається на пункті (заводі).

Забій худоби й птиці відображають у «Акті на вибуття тварин і птиці (забій, прирізка, падіж)» (ф. № 100). Продукти забою та падежу тварин (м'ясо, шкури та інше), придатні до використання, кожного дня здають на склад підприємства за на­кладною (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87), другий примірник якої з підписом комірника, котрий прийняв продукцію, додають до акту на вибуття тварин і птиці. Фактичний вихід м'яса за категоріями та субпродуктів необхідно співставляти з діючими нормами при переробці тварин.

На комплексах з відгодівлі свиней на промисловій основі забій і падіж оформ­ляють «Обліковим листом забою та падежу тварин» (ф. № 100а). У документі по­казують кількість голів, живу масу свиней, оброблених за день, та вихід продукції за видами, а також падіж. В обліковому листі забою та падежу тварин ветеринарний лікар дає висновок про причини забою або падежу тварин. Ці листи розглядає й за­тверджує керівник комплексу, після чого перший примірник передають у бухгалте­рію комплексу. У бухгалтерії комплексу дані облікових листів щоденно записують у «Накопичувальну відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).

На санбойні комплексу не рідше двох разів на місяць проводять контрольні за­бої тварин у присутності адміністрації для перевірки виходу продукції від 1 голови свиней. На обліковому листі роблять помітку «Контрольний забій».

На птахофабриках і в спеціалізованих птахівницьких підприємствах забій птиці оформляють «Виробничим звітом про переробку птиці й вихід продукції» (ф. № 110). На кожну партію забитої птиці складають акт на вибуття тварин і птиці (забій, прирізка і падіж) (ф. № 100). Вихід м'яса показують за кількістю, масою і ка­тегоріями, а також за видами птиці. Пір'я та інші корисні відходи відображають за фактичною масою. Акт підписують начальник цеху, ветлікар та сортувальник. Пер­ший примірник акту служить підставою для оприбуткування продукції на складі,

233

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

другий примірник начальник цеху (бригадир) разом зі звітом про рух матеріальних цінностей (ф. № 121) подає у бухгалтерію.

Крім того, в цих господарствах завідуючий складом-холодильником, де збе­рігається м'ясо, щоденно або за декілька днів складає «Звіт по складу-холодиль­нику» (ф. № 111), у якому відображає рух м'яса по складу на підставі відповідних первинних документів.

Результати забою звірів у звірницьких підприємствах також оформляють ак­тами на вибуття тварин і птиці. Відправку і здавання забійним пунктом одержаної продукції (товарні шкурки) на склад оформляють накладними (внутрішньогоспо­дарського призначення) (ф. № 87).

Облік іншої продукції. Продукція та вироби інших промислових та допоміж­них виробництв (цегельні заводи, майстерні та ін.) оприбутковується на підставі щомісячних виробничих звітів, накладних, нарядів тощо.

Вихід продукції їдалень та буфетів (готових страв, кулінарних виробів тощо відображають у «Калькуляційних картках» (ф. № 57) й «Акті про реалізацію ті відпуск виробів кухні» (ф. № 58), у яких записують витрати продовольчих товарів спецій, вихід готової продукції за найменуваннями, кількістю і сортами, її реаліза цію та відпуск за датами звітного періоду.