3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості

У процесі господарської діяльності сільськогосподарські підприємства, виробля­ючи готову продукцію, реалізують її заготівельним організаціям, іншим покупцям і за­мовникам. Водночас мають місце розрахунки з фізичними особами при видачі готівки під звіт, по нестачах цінностей, одержаних позиках та ін. Несвоєчасне одержання гро­шових коштів за реалізовану продукцію, повернення невикористаних підзвітних сум тощо призводить до труднощів у веденні господарства. Особливо це відчутно в умовах інфляції- Кошти, які тимчасово знаходяться за межами підприємства, працюють на сто­роні, знецінюються і при простроченні можуть не повернутися в господарство. З метою контролю та підтвердження сум заборгованості проводять інвентаризацію розрахун­ків. При інвентаризації підприємства кредитори повинні передати окремим дебіторам відомості про стан заборгованості. Дебітори зобов'язані протягом десяти днів від дня одержання виписок підтвердити суму заборгованості або ж заявити свої заперечення. Тому у бухгалтерському обліку підприємств обліку дебіторської заборгованості при­діляється багато уваги. Від оперативності й правильності поданої інформації про стан дебіторської заборгованості залежить своєчасність вжиття заходів щодо її погашення і відображення у фінансовій звітності підприємства за звітний період.

Завданнями обліку розрахунків є:

• дотримання встановлених правил розрахункових операцій;

• своєчасність розрахунків і запобігання випадкам прострочення сплати дебіторської заборгованості;

• правильне і своєчасне документальне оформлення розрахункових опера­цій, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

• періодична звірка даних бухгалтерського обліку безпосередньо з дебіторами.

145

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Норми П(С)БО 10 застосовуються всіма підприємствами, крім бюджетних установ. Керуватися зазначеним Поло­женням слід з урахуванням правил, встановлених іншими П(С)БО.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгу­вали підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отри­мання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визна­чена її сума. Майбутня економічна вигода від дебіторської заборгованості полягає в тому, що в результаті її погашення в майбутньому відбудеться пряме надходження грошових коштів або отримання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції. Факторинг — вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підпри­ємств (зобов'язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).

Дебіторська заборгованість може бути погашена шляхом непрямого надхо­дження грошових коштів, наприклад отримання активів за допомогою бартерних операцій, отримання дивідендів акціями інших підприємств.

Умовою достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір, у якому кон­кретно визначено ціну за одиницю відвантаженої продукції, а також відвантажу-1 вальні документи, що підтверджують факт отримання покупцем певної кількості продукції за договірною ціною на зафіксовану суму. Якщо дебіторська заборго­ваність виникла внаслідок виконання робіт або надання послуг, підставою для пі оцінки служать також договори підряду, акти приймання-здачі виконаних робіт і послуг. Відвантажені товари, виконані роботи і послуги можуть бути оплачені век-1 селями, які до їх погашення також облічуються в сумі дебіторської заборгованості. І Достовірність оцінки дебіторської заборгованості підтверджується сумою належної оформлених векселів, а також умовами договорів купівлі-продажу або підряду.

З наведеного випливає, що відображати в Балансі та інших формах звітності! підприємства дебіторську заборгованість належить лише в тому разі, коли існує імовірність її погашення, внаслідок чого підприємство отримає економічну вигоду,! і якщо при цьому вона може бути достовірно оцінена.

Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залеж-! ності від: термінів її погашення; ймовірності її погашення; оцінки її відображення! в балансі (рис. 3.1).

Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську заборгованість. Поточна дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка виникаєм ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців віл

146

Види дебіторської заборгованості

Поточна дебіторська заборгованість

Довгострокова дебіторська заборгованість

Заборгованість, пов'язана

з реалізацією продукції, товарів, робіт,

послуг

Заборгованість, не пов'язана

з реалізацією продукції, товарів,

робіт, послуг

Заборгованість

за продукцію,

товари, роботи,

послуги

Заборгованість,

за продукцію,

товари, роботи,

послуги,

забезпечена

векселями

Заборгованість

за виданими

авансами

Заборгованість

за розрахунками

з бюджетом

Заборгованість

за майно,

передане у

фінансову

оренду

Заборгованість

з нарахованих

доходів

Заборгованість, забезпечена

довгострокови­ми векселями

Заборгованість із внутрішніх розрахунків

Інша довгострокова заборгованість

Інша поточна заборгованість

Заборгованість, за якою термін оплати не настав

Заборгованість, не оплачена у строк

Заборгованість, за якою

минув термін позовної

давності

Рис. 3.1

Класифікація дебіторської заборгованості

147

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

дати балансу. Довгостроковою дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу й буде погашена після 12 місяців від дати балансу. У балансі підприємства довгостро­кова дебіторська заборгованість відображається у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довгострокова дебіторська заборгованість», а короткострокова — у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість за розрахунками», «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошо­вих коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахо­ваними доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придба-ної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до І підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю! та резервом сумнівних боргів. Первинна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, послуги відповідно до укладених! договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності. Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її по­гашення боржником.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспро-можності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Визначена на основі кваліфікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування суми резерву сум­нівних боргів за звітний період відображається у складі інших операційних витрат

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її не­повернення боржником або за якою минув термін позовної давності, вважається безнадійною. Отже, безнадійна заборгованість — це заборгованість, яка відповіда-певним ознакам: • заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув термін позовної давності; і

148

• заборгованість, яка є непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством по­рядку, або юридичної особи, що ліквідується;

• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією неперебор­ної сили, стихійного лиха (форс-мажора), підтверджених у порядку, передба­ченому законодавством;

• прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у су­довому порядку безвісти відсутніми, померлими чи недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, які засуджені до позбавлення волі. Якщо настав термін виконання зобов'язання, а воно не виконано, звичайна

заборгованість стає сумнівною. Коли минає термін позовної давності, настає момент винесення рішення суду про ліквідацію юридичної особи, момент появи підтвердження про обставини непереборної сили тощо, заборгованість перетво­рюється на безнадійну.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється за рахунок зменшення величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахо­ваного резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продук­цію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включа­ється до складу інших операційних доходів.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців від дати балансу, відображається на ту саму дату у складі по­точної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:

• 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

• 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

• 37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

• 38 «Резерв сумнівних боргів».