6.7.1 Визначення та класифікація оренди
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 14 «Оренда». Норми цього положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
П(С)БО 14 «Оренда» не поширюється на:
орендні угоди, пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.
Оренда — це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем терміну. Отже, об'єктом оренди можуть бути основні засоби та інші необоротні активи.
У бухгалтерському обліку розрізняють два види оренди — фінансову і операційну. Фінансова оренда передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод,
365
пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:
орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення терміну оренди;
орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
термін оренди становить більшу частину терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
теперішня вартість мінімальних орендних платежів від початку терміну оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди. Порогом суттєвості для визначення оренди фінансовою приймається термін
оренди за величиною, що становить 75 % від терміну корисного використання І об'єкта оренди.
Операційна оренда відрізняється від фінансової. Тобто якщо ризики та вигоди, пов'язані з правом користування та володіння активом, не передаються орендарю по закінченню терміну оренди, оренда є операційною.
Розрізняють також відмовну та невідмовну орендні угоди. Невідмовна орендна угода може бути розірвана лише:
з дозволу орендодавця;
якщо сталася певна непередбачена подія;
у разі укладання орендарем нової угоди про оренду цього самого активу або замість нього — іншого аналогічного за призначенням активу з тим самим орендодавцем.
Терміном оренди є період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку терміну оренди. При цьому початком терміну оренди вважають дату, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобов'язань щодо основних положень угоди про оренду.
Передача прав користування окремими об'єктами основних засобів орендодавцем іншому суб'єкту (орендарю) на платній основі та на визначений термін оформляється угодою про оренду. Договір (угода) про оренду містить такі умови:
об'єкт оренди (склад і вартість майна);
термін, на який укладається договір оренди;
орендна плата (з урахуванням індексації);
відновлення орендного майна;
умови повернення об'єкта;
виконання зобов'язань;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
інші додаткові умови.
366
ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
Передача і повернення орендованого об'єкта оформляється актом приймання-передачі основних засобів, до якого додається копія інвентарної картки на зданий в оренду об'єкт.
Слід звернути увагу на те, що Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 p. № 1381-IV та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР у редакції від 24.12.2002 p. № 349-IV дають наступні тлумачення термінів з оренди (лізингу), поданих у П(С)БО 14.
Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За цим договором лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) згідно з передбаченими лізингоодержувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування останньому на визначений термін (не менше одного року) за встановлену плату (лізингові платежі).
Основні риси договору фінансового лізингу, що відрізняють його від інших орендних цивільно-правових договорів, такі:
лізингодавець від самого початку не є власником речі, що підлягає передачі за договором. На нього покладається обов'язок придбати її у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу поєднують орендні зобов'язання і зобов'язання з купівлі-продажу;
у відносинах, пов'язаних з договором фінансового лізингу, беруть участь три сторони: лізингодавець, лізингоодержувач і постачальник. Причому наявність третього учасника — постачальника, який не є стороною договору лізингу, потребує встановлення взаємозв'язку між договором фінансового лізингу і договором купівлі-продажу майна;
предмет фінансового лізингу надають не лише у користування, а й в усіх випадках — у володіння лізингоодержувача, що тягне за собою додаткові гарантії для лізингоодержувача;
річ передають завжди на якийсь термін, який має бути не менше одного року. Істотні умови договору фінансового лізингу такі:
предмет лізингу;
термін, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (термін лізингу);
розмір лізингових платежів. Якщо в договорі не буде сказано про періодичність внесення лізингової плати, то розрахунок треба проводити щомісяця. Сторони вправі самостійно зазначати в договорі будь-які інші умови. Якщо в
договорі фінансового лізингу не буде трьох істотних умов, то його вважатимуть не-укладеним, тобто таким, що не спричиняє будь-яких наслідків для сторін.
Предметом договору фінансового лізингу є неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками й віднесена, згідно із законодавством, до основних фондів. Неспо-живною вважають річ, призначену для неодноразового використання, яка зберігає
367
при цьому свій початковий вигляд протягом тривалого часу. Забороняється укладати договір фінансового лізингу з приводу земельних ділянок та інших природних об'єктів, єдиних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів.
Згідно із Законом України «Про фінансовий лізинг», як лізингодавцем, такі лізингоодержувачем, продавцем (постачальником) може бути і будь-яка юридична особа, і звичайна фізична.
За договором фінансового лізингу право власності на предмет лізингу не переходить ні в момент його передачі, ні по закінченні терміну договору, ні будь-коли взагалі. Проте якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізинго-одержувача у випадку і з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачено інше. Отже, аби права власності перейшли до лізинго-одержувача, одного лише договору фінансового лізингу недостатньо. Для цього потрібен додатково укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем договір купівлі-продажу, який підлягає державній реєстрації.
Допускається укладення договору сублізингу. Сублізинг — вид піднайму предмета лізингу, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на узгоджений термін згідно з умовами сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.
Договір сублізингу подібний до договору будь-якого піднайму, оскільки для нього обов'язкова згода наймодавця (у даному разі — лізингодавця). Вона може бути відразу включена в текст договору фінансового лізингу.
Закон України «Про фінансовий лізинг» не регулює питання оперативного лізингу. Коли йдеться про будь-які інші (крім фінансового лізингу) види найму (оренди), слід звертатися безпосередньо до Цивільного кодексу України.
ЦКУ виділяє два види майнового найму: побутовий прокат і найм житлового приміщення. За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачу майно у тимчасове користування за плату.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» ототожнює фінансовий лізинг з фінансовою орендою. Згідно з вищезгаданим Законом, фінансовий лізинг (оренда) — це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
• об'єкт лізингу передається на термін, протягом якого амортизується не менше 75 % від його первинної вартості, й орендар зобов'язаний придбати об'єкт
368
ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
лізингу у власність протягом терміну дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
сума лізингових (орендних) платежів від початку терміну оренди дорівнює або перевищує первинну вартість об'єкта лізингу;
якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лі-зингодавця протягом терміну перших 50 % від амортизації його первинної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою за 90 % від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, яка діє на початок терміну дії лізингового договору, збільшеної на суму відсотків, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його термін;
майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим на замовлення лізингоотримувача (орендаря) і після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Незалежно від того, належить лізингова операція до фінансового лізингу чи ні, платник податку має право при укладенні договору визначити таку операцію як оперативний лізинг, без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Після закінчення терміну договору оперативного лізингу він може бути подовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві й може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» дає таке визначення оперативного лізингу. Оперативний лізинг (оренда) — це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передачу орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою). Тобто операцію вважають оперативною орендою лише в разі, якщо майно придбав або виготовив орендода-вець-власник, а потім він же передав його у платне використання.
Отже, податкові терміни орендних операцій наближені до прийнятих уП(С)БО 14 «Оренда».
- Т. Г. Маренич
- 7.3 Синтетичний та аналітичний облік
- 1.1 Роль обліку в системі управління та користувачі облікової інформації
- 1.2 Законодавча база ведення бухгалтерського обліку
- 1.3 Види обліку, їх відмінність та взаємозв'язок
- 1.4 Основні принципи бухгалтерського обліку
- 1.5 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- 1.6 Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- 1.7 Складові організації бухгалтерського обліку на підприємстві
- 1.7.1 Облікова політика підприємства
- 1.7.2 Організаційні форми ведення бухгалтерського обліну
- 1.7.3 Документація та документооборот
- 1.7.4 Зберігання документів
- 1.7.5 Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку
- 1.7.6 План рахунків бухгалтерського обліку
- Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
- 1.7.7 Облікові регістри і форми бухгалтерського облік]
- 1.7.8 Облікові оцінки та їх використання
- 1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві
- 2.1 Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів
- 2.2 Облік касових операцій
- 2.2.1 Основні правила ведення касових операцій
- 2.2.2 Первинний облік касових операцій
- 2.2.3 Синтетичний і аналітичний облік касових операцій
- 2.2.4 Облік касових операцій за журнально-ордерною формою
- 2.3 Облік коштів на рахунках у банках
- 2.3.1 Види рахунків, порядок їх відкриття та закриття
- 2.3.2 Документальне оформлення банківських операцій
- 2.3.3 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках в банках
- 2.3.4 Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- 2.3.5 Облік банківських операцій за журнально-ордерною формою
- 2.4 Облік інших коштів
- 3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
- 3.2 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
- 3.3 Облік розрахунків з різними дебіторами
- 3.3.1 Облік розрахунків за виданими авансами
- 3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
- 3.3.3 Облік розрахунків за нарахованими доходами
- 3.3.4 Облік розрахунків за претензіями
- 3.3.5 Облік розрахунків відшкодування завданих збитків
- 3.3.6 Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок
- 3.3.7 Облік розрахунків з іншими дебіторами
- 3.4 Облік резерву сумнівних боргів
- 3.5 Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- 3.6 Облік розрахунків з різними дебіторами за журнально-ордерною формою
- 4.2 Оцінка надходження та вибуття запасів
- 4.3 Облік виробничих запасів
- 4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
- 4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- 4.3.3 Організація складського господарства та складського обліку
- 4.3.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів
- 4.3.5 Синтетичний та аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- 4.3.6 Зберігання та передача зерна в заставу
- 4.4 Облік малоцінних
- 4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів
- 4.4.2 Первинний облін малоцінних та швидкозношуваних предметів
- 4.4.3 Синтетичний та аналітичний облік мшп
- 4.5 Облік напівфабрикатів
- 4.6 Облік готової продукції
- 4.7 Облік товарів
- 4.8 Облік запасів
- 5.1 Економічний зміст і завдання обліку твари: на вирощуванні та відгодівлі
- 5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- 5.3 Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- 5.4 Порядок оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі
- 5.5 Синтетичний і аналітичний облік тварин
- 5.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- 6.1 Облік основних засобів 6.1.1 Визначення та визнання основних засобів
- 6.1.2 Класифікація основних засобів
- 6.1.3 Оцінка основних засобів
- 6.1.4 Облік надходження та вибуття основних засобів
- 6.1.5 Синтетичний та аналітичний облік
- 6.1.6 Земля як об'єкт обліку
- 6.2 Облік інших необоротних матеріальних активів
- 6.3 Облік нематеріальних активів
- 6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів
- 6.3.2 Оцінка нематеріальних активів
- 6.3.3 Первинний облік нематеріальних активів
- 6.3.4 Синтетичний та аналітичний облік
- 6.4 Облік капітальних інвестицій
- 6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів
- 6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації
- 6.5.2 Методи амортизації основних засобів
- 6.5.3 Методи амортизації
- 6.5.4 Методи амортизації нематеріальних активів
- 6.5.5 Амортизація основних фондів у податковому обліку
- 6.5.6 Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів
- 6.6 Облік ремонту основних засобів
- 6.7 Облік оренди необоротних активів
- 6.7.1 Визначення та класифікація оренди
- 6.7.2 Облік оренди в орендаря
- 6.7.3 Облік оренди в орендодавця
- 6.8 Облік інших необоротних активів
- 6.9 Облік гудвілу при придбанні
- 6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств
- 6.9.2 Облік придбання підприємства
- 6.9.3 Облік злиття підприємств
- 6.10 Облік необоротних активів за журнально-ордерною формою
- 7.2 Синтетичний та аналітичний облік поточних фінансових інвестицій
- 7.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- 7.4 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
- 7.5 Облік фінансових інвестицій за журнально-ордерною формою
- 8.1 Визначення, визнання і функції власного капіталу
- 8.2 Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм
- 8.3 Облік статутного капіталу
- 8.4 Облік пайового капіталу
- 8.5 Облік додаткового капіталу
- 8.6 Облік резервного капіталу
- 8.7 Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- 8.8 Облік неоплвченого капіталу
- 8.9 Облік вилученого капіталу
- 8.10 Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- 8.11 Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою
- 9.1 Визначення, оцінка і класифікація зобов'язань
- 9.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- 9.3 Облік кредитів
- 9.3.1 Види кредитів
- 9.3.2 Документальне оформлення отримання кредитів
- 9.3.3 Облік короткострокових позик
- 9.3.4 Кредит за овердрафтом
- 9.3.5 Облік довгострокових позик
- 9.3.6 Облік кредитів банків за журнально-ордерною формою
- 9.4 Облік розрахунків за податками й платежами
- 9.4.1 Види податків та їх характеристика
- 9.4.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками й платежами
- 9.4.3 Облік розрахунків за податками й платежами
- 9.5 Облік розрахунків за страхуванням
- 9.5.1 Економічний зміст розрахунків за страхуванням
- 9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
- 9.5.3 Облік розрахунків за страхуванням за журнально-ордерною формою
- 9.6 Облік розрахунків з оплати праці
- 9.6.1 Економічний зміст і завдання обліку оплати праці
- 9.6.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств
- 9.6.3 Облін особового складу працівників
- 9.6.4 Склад фонду оплати праці
- 9.6.5 Первинний облік праці та її оплати
- 9.6.6 Зведений облік праці та її оплати
- 9.6.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- 9.6.8 Порядок оплати праці працівників. Види утримань із заробітної плати
- 9.6.9 Облік розрахунків з оплати праці за журнально-ордерною формою
- 9.7 Облік розрахунків з учасниками
- 9.8 Облік розрахунків за іншими операціями
- 9.9 Облік доходів майбутніх періодів
- 9.10 Облік інших зобов'язань
- 9.10.1 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями
- 9.10.2 Облік короткострокових векселів виданих
- 9.10.3 Облік довгострокових векселів виданих
- 9.10.4 Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями
- 9.10.5 Облік інших довгострокових зобов'язань
- 9.10.6 Облік забезпечень майбутніх витрат і платежів
- 9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
- 10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
- 10.2 Бухгалтерський облік вексельних операцій
- 10.3 Облік податкових векселів
- 11.1 Витрати та їх визнання
- 11.2 Класифікація витрат підприємства
- 11.3 Місця виникнення та носії витрат
- 11.4 Загальна схема обліку витрат
- 11.5 Облік витрат операційної діяльності
- 11.5.1 Елементи витрат операційної діяльності
- 11.5.2 Облік матеріальних витрат
- 11.5.3 Облік витрат на оплату праці
- 11.5.4 Облік відрахувань на соціальні заходи
- 11.5.5 Облік витрат на амортизацію
- 11.5.6 Облік інших операційних витрат
- 12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво
- 12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- 12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності
- 12.4 Системи обліку витрат стандарт-кост
- 12.5 Сутність, значення і види калькуляції
- 12.6 Облік витрат допоміжних виробництв
- 12.6.1 Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв
- 12.6.2 Облік витрат ремонтно-механічних майстерень
- 12.6.3 Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту
- 12.6.4 Облік витрат
- 12.6.5 Облік витрат і послуг живої тяглової сили
- 12.6.6 Облік витрат на водопостачання
- 12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв
- 12.7 Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки
- 12.8 Облік загальновиробничих витрат
- 12.8.1 Економічний зміст витрат
- 12.8.2 Синтетичний та аналітичний облік загальновиробничих витрат
- 12.8.3 Розподіл загальновиробничих витрат
- 12.9 Облік витрат і виходу продукції
- 12.9.1 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку
- 12.9.2 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва
- 12.9.3 Первинний облік витрат та виходу
- 12.9.4 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва
- 12.9.5 Облік витрат, які підлягають розподілу
- 12.9.6 Облік витрат на кормовиробництво
- 12.9.7 Облік витрат на незавершене виробництво у рослинництві
- 12.9.8 Обчислення собівартості продукції рослинництва
- 12.10 Облік витрат і виходу продукції
- 12.10.1 Об'єкти обліку виробничих витрат у тваринництві
- 12.10.2 Первинний облік витрат та виходу продукції тваринництва
- 12.10.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат у тваринництві
- 12.10.4 Обчислення собівартості продукції тваринництва
- 12.11 Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- 12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- 12.11.2 Обчислення собівартості продукції
- 12.12 Облік витрат і наданих послуг закладів громадського харчування
- 12.13 Облік втрат від браку у виробництві
- 12.14 Облік витрат майбутніх періодів
- 13.1 Облік собівартості реалізації
- 13.2 Облік адміністративних витрат
- 13.3 Облік витрат на збут
- 13.4 Облік інших витрат операційної діяльності
- 13.5 Облік фінансових витрат
- 13.6 Облік втрат від участі в капіталі
- 13.7 Облік інших витрат
- 13.8 Облік податку на прибуток
- 13.9 Облік надзвичайних витрат
- 13.10 Облік витрат діяльності за журнально-ордерною формою
- 14.1 Визначення та визнання доходу
- 14.2 Класифікація та оцінка доходів
- 14.3 Облік доходів від реалізації
- 14.4 Облік іншого операційного доходу
- 14.5 Облік доходу від участі в капіталі
- 14.6 Облік інших фінансових доходів
- 14.7 Облік інших доходів
- 14.8 Облік надзвичайних доходів
- 14.9 Облік фінансових результатів
- 14.10 Облік доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою
- 15.1 Мета, склад та порядок подання
- 15.2 Квартальна звітність
- 15.3 Етапи підготовки річної фінансової звітності
- 15.4 Річна фінансова звітність
- 15.5 Коригування фінансової звітності
- 15.6 Консолідована фінансова звітність
- 16.1 Загальні положення
- 16.2 Облік у фермера за простою формою
- 16.3 Облік у фермера за спрощеною формою
- 17.2 Позабалансовий облік активів
- 17.3 Облік зобов'язань, гарантій і забезпечень
- 17.4 Облік списаних активів