45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”

Як наукова дисципліна доку-ство тісно повязано з архіво-ством і має прчмий і безпосередній вплив на стан і розвиток архівознавства як науки. Це пояснює те, що архіви, які покликані зберігати і використовувати документальні багатства, виконують свої завдання тим умпішніше, чим якісніше були створені документи в діловодстві. Важливе нововведення у діловодстві середньовічних установ – ведення регістрів (книг з записами вхідної і вихідної докум-ції). Запис в актові книги так званих "вечистых" (вічних) справ надавали їм юридичної сили. У судових канцеляріях вівся протокол розгляду справи. Спочатку до книг записувалося все підряд, що потребувало фіксації. Пізніше систематизували записи до окремих книг. Згодом у практиці судово-адміністративних установ виокремилися три основні види книг актових записів – декретові (велися під час судових сесій), записові (записи нотаріального характеру) і поточні (записувалися скарги позовників, показання свідків, заяви, протести). Актові книги склали основу архівів судово-адміністративних установ 15-17 ст. Пошуки необхідних док-тів в регістратурах сприяли формуванню довідкового апарату. Він став невідємною складовою архівів. До 17 ст. сключно велася "Столбцовая" форма ведення діловодства та склад архівів приказів. Початок 18 ст. – "столбсовая" форма ведення діловодства була замінена "тетрадной". З 19 ст. – почали укладатися номенклатури справ, згідно з якими упорядковували управлінські докум-ти. Вклад архівних установ у розробку законодавчо-нормативної бази діловодства: розробка інструкцій з діловодства, правила роботи архівних підрозділів установ, примірні номенклатури справ, стандарти на уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації.