41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
Першим історичним способом поділу документів є класифікація, що базується на ознаках документа, його тематиці (бібліот. Середнььовічної Європи, Арабського Халіфату). Потім була розроблена десятична клас-ція Дьюї, що використовується переважно масою бібліотек світу. Комлексний підхід до класиф., що враховує йог зміст і форму, бере початок у 20 ст. одночасно з введенням в науці понято документ і документація. Питаннями класифікації докум. займався Поль Отле (Трактат про документацію, 1934). Активно проблема почала розроблятися в 60-70 рр. в рамках інформатики, книго і архівознавства. Завдяки науковим роботам Соколова, Столярова, Кулешова, Швецової-Водки вдалося створити багатоаспектну класиф., що базується на врахуванні інформ. і матеріаль. складових докум.
Класифікація – це процес впорядкування за класами з метою відображення відносин між ними і створення класифік. схеми.
Класифікувати документи можна за родами, видами, підвидами, різновидами. Ієрархія – розташування документів в порядку від вищого до нижчного (документ-видання-неперіодичне видання-книга) Дихотомія – послідовний поділ документів одного класу на два протилежних види, підвиди, різновиди (опублікований, неопублікований, періодичний і неперіодичний). Фасет (грань) – перелік видів документів за необхідною ознакою, фасетів може бути багато, тому класиф докум. назив. багатоаспектною фасетною.
Класиф. за інформаційною складовою докум. Відбувається за наступними основними ознаками:
за змістом, - це семантичні класифікації, в них докум. діляться на види і підвиди за ознакою змісту по галузях знань, темах, предметах, проблемах. Мають найбільше значення в підрозділах документно-комунікаційної сфери. До них належать 5 варіантів ББК, УДК, ДК Дьюї, Єдина класиф. літератури для книговидання.
за рівнем узагальнення інформ. докум. є – первинні (описи результатів) і вторинні (аналітико-синтетична переробка первинних докум.) докум;
за характером знакових способів фіксації інформ. – тестові (знаком слугує алфавіт; це рукописні, машинопісні і друковані) і нетекстові (за допомогою нотних, картографічних, та інш знаків; це іконічні, ідеографічні, звукові і матричні) докум.;
за вимірністю запису інформ. – одно- (азбука Морзе), дво- (це більшість докум., формат і кількість аркушів), і трьохмірні (голограми і растровий друк);
також є докум. за призначенням для сприйняття інформ. (людинозчитувані і машинозчитувані); за каналом сприйняття (візуальні, тактильні, аудіальні, аудіовізуальні); за розповсюдженням (опубліковані, неопубліковані, такі що не публікуються); за способом документування (рукописні, друковані, механічні, магнітні, фотографічні, оптичні, лазерні, електронні).
Класиф. за матеріальною складовою докум. За матеріалом носія інформац. класи докум. поділяються на штучні і натуральні. На штучних носіях є паперові (папір, папірус, пергамент, аьбо синтетичні замінники паперу) і полімерні (плівкові – діафільми, мікрофіші, діапозитиви і пластинчаті – грамплатівки і диски). За матеріа. конструкцією – листовий, кодексний, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований.
Класифік. докум. за обставинами їх побутування у зовніш. середов.: регулярність виходу у світ (періодичні і неперіодичні), за часом появи докум. (оригінал, копія), за місцем створення і територією розповсюдження (місцевий, регіональний, національний або загальнодержавний, закордонний).
Типологічна класиф. докум. Типологія докум. – це віднесення його до певного типу за сукупністю ознак. Найбільш суттєві ознаки – цільове призначення (офіційний докум., науковий, науково-популярний, учбовий, виробничий, довідковий, інформаційний, літературно-художній), читацька адреса (для споживача певног віку, рівня підготовки), характер інформації або стиль викладення твору (предмет повідомлення, ступінь науковості, нормативність). Ці ознаки утворюють поняття форма повідомлень, які діляться на великі (роман, епос), середні (повість, поема, есе, стаття, нарис) і малі (реферат, тезис, огляд) форми.
- 2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- 4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- 6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- 7,Основні документи кадрової діяльності.
- 8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- 9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- 11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- 14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- 17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- 18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- 19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- 21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- 22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- 23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- 24,Анотування документів: сутність, види, функції
- 25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- 26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- 27,Архіви – специфічна інформаційна система
- 28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- 29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- 30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- 31,Архівознавче термінознавство
- 32,Система архівних установ в Україні
- 33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- 34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- 35,Джерела комплектування державних архівів
- 36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- 37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- 38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- 39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- 40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- 41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- 42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- 43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- 45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- 46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- 47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- 48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- 49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- 50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- 51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- 52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- 53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- 54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- 55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- 56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- 57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- 58, Класифікація управлінських документів.
- 59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- 60, Організація документообігу в установі.
- 61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- 62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- 63, Контроль за виконанням документів.
- 64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 65, Організація сучасного діловодства.
- 66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- 69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- 70, Стиль як основне поняття стилістики.
- 71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- 72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- 73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 74, Основні завдання редагування
- 75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- 76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- 77, Витоки керування документаційними процесами
- 78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- 79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- 80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- 81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- 83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- 84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- 85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- 86, Документаційні процеси та їх контролювання
- 87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- 88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- 89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- 96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- 97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- 98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- 99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- 100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- 101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- 102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- 103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- 104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- 105, Методологія та методика документознавства.
- 106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- 107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- 108, Методи і способи кодування інформації.