104, Структура, сучасні концепції документознавства.
За кордоном наука під назвою «документознавство» відома тільки в деяких східноєвропейських країнах. Відповідна галузь знань під назвою «управління документами» або «управління документацією» (records management) існує в англо-американській практиці. Слід також зважати на те, що на світовому рівні не існує єдиної назви для науки про документ, як і не існує загального поняття «документ», яке тлумачиться по-різному в історичних дисциплінах, діловодстві, бібліотечній та інформаційній науках. Для узагальнюючої науки про документ пропонувалося декілька варіантів її назв:
— інформаційно-комунікаційна наука (Н.Б. Зінов'єва);
— документаційно-інформаційна наука (Г.М. Щвецова-Водка);
— загальне документознавство (Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, А.А. Соляник, К.Г.Мітяєв);
— документологія (В.М. Автократов, Б.І. Ілізаров, Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник).
Наведемо деякі авторські бачення концепції, структури документної науки та її місце в системі наук спираючись на праці російських та вітчизняних науковців.
Питання щодо необхідності утворення узагальнюючої науки про документ у всіх його проявах першим із сучасних фахівців порушив відомий російський учений-енциклопедист бібліотекознавець Ю.М. Столяров. Визначаючи місце документології у системі наук узагалі, проф. Ю. М. Столяров доводить, що вона за своєю суттю є наукою та дисципліною соціального (антропологічного) циклу. Ідеї вченого знайшли відображення в розробленій ним програмі курсу «Документологія», який викладається в Московському державному університеті культури та мистецтв і складається з двох основних розділів: «Теоретичні основи документології» і «Класифікації документа». В своїх численних роботах проф. Ю.М.Столяров активно пропонує розвиток документології — як інтегральної науки про документ.
У наукових працях професора Краснодарського університету культури і мистецтв Н.Б.Зінов'євої документознавство визначається як фундаментальна і одночасно прикладна наукова дисципліна.
Як зазначає проф. Н.Б.Зінов'єва, документознавство має досить складні взаємозв’язки з історичними науками, оскільки історичні документи є об’єктами дослідження таких дисциплін, як історіографія, текстологія, палеографія, сфрагістика та археографія. Суміжними з документознавством автор вважає комплекс природничих дисциплін, що досліджують проблеми із збереженості документів.
Особливе місце серед досліджень теоретичних основ документознавства належить працям професора А. М. Сокової. В публікації, де аналізується еволюція уявлень щодо змісту документознавства, автор робить висновок, що її об'єктом є «всі види, жанри і форми документів». Предмет і одночасно головне завдання, на думку проф. А.М.Сокової, полягає у забезпеченні якості документів в момент їхнього створення і ефективного їх функціонування як в оперативному, так і в архівному середовищі.
Свій погляд на структуру документознавства висловила послідовник ідей Ю.М.Столярова проф. Н.М.Кушнаренко, поділяючи його на загальне та особливе документознавство. Загальне, на її думку, складається з трьох розділів: теорії документа, історії документа та теорії документно-комунікаційної діяльності. Особливе документознавство, на думку дослідниці, ділиться на спеціальне та часткове документознавство. Предметом спеціального документознавства, зазначає автор, може бути вивчення специфіки різних процесів документально-комунікаційної діяльності (документування, справочинство, фондознавство тощо).
Предметом часткового документознавства є окремі види та різновиди документа. Звідси, на думку автора, документознавчими дисциплінами можуть бути представлені книгознавство, патентознавство, кінознавство, картознавство, галузеве документознавство тощо
Структуру документознавства детально розглянув проф. С.Г.Кулешов. На його думку, документознавство поділяється на загальне і спеціальне. Місце загального й спеціального документознавства серед інших наукових дисциплін характеризується проф. С.Г.Кулешовим як їх «зв'язки» з рядом наук. Для загального документознавства це науки документально-комунікаційного циклу; семіотика, інформологія, мовознавство, інформатика, філософія, культурологія, соціологія, загальна теорія комунікації, історичне джерелознавство, історія культури, психологія.
Для спеціального документознавства це архівознавство, мовознавство, теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, інформатика, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, дипломатика, філігранологія, палеографія. Як підсумок, можна зауважити, що документознавство належить до різних циклів наук. Такий висновок професор С.Г.Кулешов робить стосовно управлінського документознавства й уважає цілком правомірним щодо документознавства.
Заслуговує на увагу концепція структури документознавства, запропонована українським вченим проф. М.С.Слободяником. На його думку, документознавство — це «комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, що формують документну інфраструктуру суспільства».
Основним результатом документознавчих розвідок, як уважає проф. М.С.Слободяник, повинні стати нові знання з історії та теорії документа й документоутворень. Це дасть можливість віднесення загальної теорії документа як до історичних, так і до інформаційних (соціально-комунікаційних) наук
Проф. Г.М.Швецова-Водка репрезентує власний погляд на місце документознавства в системі наук та його структуру, запропонувавши йти не від внутрішньої структури документознавства, а від його місця серед суміжних галузей знання. «Увесь комплекс дисциплін, що досліджують інформацію, можна об'єднати назвою «інформологія» — вважає автор. У межах документології проф. Г.М.Швецова-Водка виділяє такі комплексні науки, як теорія журналістики, документознавство, архівознавство, бібліологія або книгознавство. Документознавство розглядається автором як одна з документологічних наук, об'єктом якої є документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства, а предметом — визначення видів і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування в суспільстві.
- 2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- 4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- 6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- 7,Основні документи кадрової діяльності.
- 8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- 9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- 11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- 14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- 17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- 18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- 19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- 21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- 22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- 23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- 24,Анотування документів: сутність, види, функції
- 25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- 26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- 27,Архіви – специфічна інформаційна система
- 28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- 29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- 30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- 31,Архівознавче термінознавство
- 32,Система архівних установ в Україні
- 33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- 34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- 35,Джерела комплектування державних архівів
- 36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- 37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- 38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- 39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- 40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- 41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- 42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- 43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- 45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- 46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- 47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- 48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- 49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- 50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- 51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- 52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- 53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- 54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- 55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- 56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- 57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- 58, Класифікація управлінських документів.
- 59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- 60, Організація документообігу в установі.
- 61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- 62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- 63, Контроль за виконанням документів.
- 64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 65, Організація сучасного діловодства.
- 66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- 69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- 70, Стиль як основне поняття стилістики.
- 71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- 72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- 73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 74, Основні завдання редагування
- 75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- 76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- 77, Витоки керування документаційними процесами
- 78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- 79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- 80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- 81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- 83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- 84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- 85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- 86, Документаційні процеси та їх контролювання
- 87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- 88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- 89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- 96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- 97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- 98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- 99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- 100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- 101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- 102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- 103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- 104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- 105, Методологія та методика документознавства.
- 106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- 107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- 108, Методи і способи кодування інформації.