37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
За базовою класифікаційною одиницею організації документів у межах архівного фонду є справа (одиниця зберігання, одиниця обліку). Вона може складатися з одного, частини одного, кількох документів, що мають самостійне значення. Організація документів у межах архівного фонду ґрунтується на схемі систематизації документів - переліку одиниць поділу, розміщених у певній послідовності, і призначена для розміщення документів фонду за цим поділом. Одиницями поділу є відділи, розділи, рубрики і т.д. Складання схеми систематизації вимагає знання історії, структури, компетенції, особливостей діяльності фондоутворювача, його системи діловодства. Воно передбачає охоплення всіх документів архівного фонду. Групування проводиться за методом дедукції, тобто від загального до конкретного, за однією і тією самою ознакою, при чому ознаки групування визначають у кожному конкретному випадку залежно від наукової і практичної цілей. Розподіл починають за основною ознакою, притаманною для всього фонду, і закінчують за ознаками, характерними для окремих, найменших груп документів. Процес групування справ фонду здійснюється з урахуванням таких ознак: структурної, що фіксує належністю до структурних пiдрозділів (відділ, цех, факультет), внаслідок діяльності яких вони виникли; хронологічної, що відображає час появи документів (рік, місяць, число); галузевої, функціональної, тематичної, що встановлюють галузеву належність і функції фондоутворювача та тематикою документів;номінальної, що відображає належність до конкретного виду одиниць зберігання чи виду документів;авторської - для групування справ за авторською належністю (юридична чи фізична особа);кореспондентської - для групування справ, що виникли внаслідок листування з певними особами чи установами;географічної - для групування справ за окремими адміністративно-територіальними одиницями, з якими пов'язані автор, кореспондент чи зміст документа (області, району, міста і села) [58].
Крім того, враховують і такі ознаки, як мова документів, формат, оригінальність, носій.У кожному конкретному випадку визначають головні і другорядні ознаки. До головних найчастіше належать структурна і хронологічна, рідше - галузева, географічна, авторська. Вибір головних ознак зумовлюється особливостями діяльності фондоутворювача, складом і змістом документів, цілями групування. Вид схеми організації фонду визначають згідно з ознаками, за якими здійснюють два перші поділи документів фонду. Схеми бувають структурно-хронологічні; галузево-хронологічні; функціонально-хронологічні; номінально-хронологічні; географічно-хронологічні і т.д. Для фондоутворювачів, які припинили своє існування, найчастіше застосовують хронологічно-структурну схему, групуючи документи за роками, а потім за структурними підрозділами.
- 2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- 4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- 6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- 7,Основні документи кадрової діяльності.
- 8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- 9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- 11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- 14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- 17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- 18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- 19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- 21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- 22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- 23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- 24,Анотування документів: сутність, види, функції
- 25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- 26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- 27,Архіви – специфічна інформаційна система
- 28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- 29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- 30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- 31,Архівознавче термінознавство
- 32,Система архівних установ в Україні
- 33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- 34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- 35,Джерела комплектування державних архівів
- 36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- 37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- 38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- 39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- 40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- 41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- 42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- 43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- 45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- 46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- 47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- 48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- 49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- 50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- 51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- 52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- 53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- 54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- 55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- 56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- 57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- 58, Класифікація управлінських документів.
- 59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- 60, Організація документообігу в установі.
- 61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- 62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- 63, Контроль за виконанням документів.
- 64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 65, Організація сучасного діловодства.
- 66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- 69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- 70, Стиль як основне поняття стилістики.
- 71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- 72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- 73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 74, Основні завдання редагування
- 75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- 76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- 77, Витоки керування документаційними процесами
- 78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- 79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- 80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- 81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- 83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- 84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- 85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- 86, Документаційні процеси та їх контролювання
- 87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- 88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- 89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- 96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- 97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- 98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- 99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- 100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- 101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- 102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- 103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- 104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- 105, Методологія та методика документознавства.
- 106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- 107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- 108, Методи і способи кодування інформації.