logo
GOS_ekzam

50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.

Документування управлінської діяльності полягає у фіксації за встановленими правилами на паперових або магнітних носіях управлінських дій, тобто у створенні документів. В установах визначається конкретний комплекс документів, передбачений номенклатурою справ та необхідний і достатній для документування їх діяльності. Управлінська діяльність установ здійснюється шляхом видання розпорядчих документів. Видання розпорядчих документів установ визначається актами законодавства, положеннями (статутами) про них. Підставами для прийняття розпорядчих документів в установах є: Конституція і закони України, постанови ВРУ, розпорядження КМУ та ін. нормативних актів. Розпорядчі документі, що надходять від органів вищого рівня, доводяться до організацій, що належать до сфери її управління. Документи, що видаються на підставі розпорядчих документів органів вищого рівня, повинні мати посилання на них із зазначенням найменування цих документів, дат, номерів і заголовків.Хід обговорення питань і рішень, що приймаються в колегіальних органах фіксуються в протоколах. Протоколи оформляються на підставі записів і стенограм, зроблених у ході засідань. Рішення колегій установ провадяться в життя наказами установи (керівника установи).Управлінські д-ти повинні відповідати уніфікованим формам документів, встановленим національними стандартами, іншими нормативно-правовими актами, що містять вимоги до побудови форм, правилами створення документів. Назви уніфікованих форм управлінських документів визначаються Державним класифікатором управлінської документації, який затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації. Склад реквізитів управлінського документа забезпечує набуття ним чинності, ідентифікує його вид, назву, дату, місце створення та інші характеристики. Ці д-ти містять інф. що стосується відомостей по технології, техніці та організації виробництва, та ін. областей суспільної практики.