6.8. Інвентаризація запасів

Вивчаючи питання інвентаризації запасів, слід керуватися Інструкцією з інвентаризації № 90, згідно з якою інвентаризаційний процес передбачає кілька етапів:

• наказ керівника, створення комісій;

• підготовка до інвентаризації;

• проведення інвентаризації;

• оформлення результатів інвентаризації;

• регулювання інвентаризаційних різниць.

У бюджетних установах діє різна періодичність проведення інвентаризації запасів. Так, наприклад, готові вироби, сировина та матеріали, пальне, корма, фураж та інші матеріали інвентаризуються не менш як раз на рік (не раніше 1 жовтня); тварини, птиця, продукти харчування, медикаменти — не менш як раз на квартал.

Мають певні особливості врегулювання розбіжностей, виявлених у період інвентаризації. Цей порядок дещо змінився: тепер втрата запасів у межах затверджених норм природних збитків, а також втрати і нестачі запасів понад норму природних убутків, якщо винних осіб не встановлено або суд відмовив у стягненні з цих осіб, списують не на зменшення доходів, а на видатки установи чи результати виконання кошторису.

Оскільки запаси бюджетних установ — це частка державного майна, діють певні повноваження щодо списання нестач — дозвіл на списання нестач запасів (за кожним випадком таких нестач) дає:

• до 2500 грн. включно — керівник установи;

• від 2500 до 5000 грн. включно — керівник вищої установи;

• понад 5000 грн. — керівник центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів.

Відображення результатів інвентаризації запасів наведено в табл. 2.24.