2.4.2 Облік грошових коштів і доходів загального фонду

Асигнування державного бюджету, передбачені для одержувачів бюджетних коштів, враховані в показниках зведеного кошторису та зведеного плану асигнувань загального фонду відповід­ного розпорядника, включаються до його мережі, на їхнє ім’я в органі Державного казначейства відкривають реєстраційні рахунки. Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства регламентується Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, за­твердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 року № 221 із подальшими змінами і доповненнями. Цей Порядок регламентує взаємини між органами Державного казначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків і є обов’язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства.

Наведемо стислу характеристику та використання рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства.

Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення кош­тів поділяють на бюджетні та небюджетні.

Згідно із цим Порядком, до бюджетних рахунків належать рахунки для операцій клієнтів за бюджетними коштами, які, своєю чергою, поділяють на:

реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видат­ків для обліку операцій із виконання загального фонду кошторисів;

спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій із виконання спеціального фонду кошторисів.

Відповідно до цього нормативного документа для відкриття реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства такий пакет документів:

• заяву на відкриття рахунка в системі органів Державного казначейства, підписану керівником та головним бухгалтером;

• копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

• копію затвердженого положення або статуту про установу, організацію, засвідчену вищим органом, що здійснює реєстрацію;

• копію документа, що підтверджує взяття клієнта на податковий облік, засвідчену органом податкової служби;

• картку зі зразками підписів осіб, яким, відповідно до законодавства України, надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, та відбитка печатки;

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду;

• документ про реєстрацію клієнта як платника соціальних страхових внесків;

• затверджений кошторис доходів і видатків.

Якщо в складі установ є відокремлені структурні підрозділи, які розташовані на інших адміністративних територіях і не мають статусу юридичних осіб, означеним об’єктам господарювання відкривають тільки спеціальні реєстраційні рахунки з обліку коштів, які надійшли як плата за послуги, що надаються бюджетним установам.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів, а також інших клієнтів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до умов договорів між органом Державного казначейства і власниками рахунків, на підставі яких здійснюють їх розрахункове обслуговування відповідно до лімітів і затверджених кошторисів доходів і видатків або планів використання бюджетних коштів.

Надходження бюджетних коштів загального фонду, проведення внутрішніх розрахунків і доходи загального фонду в бухгалтерському обліку обліковують на таких рахунках:

• рахунок 31 «Рахунки в банках»;

• рахунок 32 «Рахунки в казначействі»;

• рахунок 70 «Доходи загального фонду».

Стисло схарактеризуємо кожен із указаних рахунків.

Окремі видатки розпорядників бюджетних коштів, що визначені нормативно-правовими актами, можуть здійснюватися через рахунки, відкриті в установах банків. Так, для обліку грошових коштів на поточних рахунках в установах банків призначений рахунок 31 «Рахунки в банках», який, своєю чергою, має такі субрахунки:

311 «Поточні рахунки на видатки установи» — обліковуються кошти, що надійшли в розпорядження головного або нижчих розпорядників коштів на утримання установи або на централізовані заходи;

312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам» — головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня обліковуються кошти для переказу підвідомчим установам.

Рахунок активний, але слід пам’ятати, що в банку він є пасивним. Так, у бюджетній установі за дебетом субрахунків 311 та 312 відображають надходження коштів, в установі банку, навпаки, суми бюджетних коштів, що надійшли бюджетній установі, відображають за кредитом цього рахунка.

Облік грошових коштів на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства ведуть на рахунку 32 «Рахунки в каз­начействі», субрахунок 321 «Реєстраційний рахунок», на якому обліковують рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові для утримання установи та на централізовані заходи.

Усі наведені субрахунки активні, грошові. Облік операцій щодо руху коштів на зазначених рахунках за меморіально-ордерної системи обліку ведеться в накопичувальній відомості руху коштів фор­ми 381, меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства та установах банків». Накопичувальні відомості складають окремо за кожним реєстраційним, поточним рахунком установи. Вони побудовані за шаховою формою і за наявності кількох рахунків нумеруються відповідно 2—1, 2—2, 2—3 тощо. Записи у накопичувальні відомості здійснюють щоденно на підставі виписок із реєстраційних чи поточних рахунків на підставі доданих до них підтверджувальних документів.

У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку використовують форму № 381-авт. (бюджет).

Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок 70 «Доходи загального фонду», який, у свою чергу, розподіляється на два субрахунки:

701 «Асигнування із державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;

702 «Асигнування із місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведуть у картці аналітичного обліку отриманих асигнувань, яку відкривають на рік і ведуть за кодами функціональної класифікації та в розрізі кодів економічної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) із реєстраційних та поточних рахунків.

Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книгу відкривають на рік за кожним кодом функціональної класифікації та кодом економічної класифікації видатків. Записи до неї здійснюють на підставі виписок органу Державного казначейства (установи бан­ку) із реєстраційних (поточних) рахунків. За рядком «Затверджено кошторисом на рік» заповнюють кошторисні призначення. Впродовж року вони можуть коригуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством. Інформація про надходження асигнувань містить:

• дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);

• назву і номер документа;

• обсяг асигнувань (суми), що загалом надійшли, із розподілом за кодами економічної класифікації.

У разі відкликання (повернення) асигнувань фіксуються аналогічні показники. При цьому сума асигнувань записується зі знаком «мінус».

Бухгалтерські проведення з обліку надходження бюджетних коштів та доходів загального фонду наведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3