logo
ОБУ (Лекції)

3.5.3. Облік розрахунків із відшкодування завданих збитків

До розрахунків із дебіторами бюджетних установ належать розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді нестач і розкрадання грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей, а також суми, що згідно із чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних у порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.

Суми завданих збитків установам від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів та коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковують на активному субрахунку 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка відносять суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей та інші в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформ­лених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається відповідно до Закону України від 06.06.1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно із Порядком, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору і обчислюється за формулою:

(1)

де Рз — розмір збитків;

Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;

А — амортизаційні відрахування;

Азб — розмір акцизного збору;

Іінф — індекс інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість.

У разі розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки мірою їх придбання та обліковуються лише у кількісному вираженні, розмір збитків визначають виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкової ціни.

Відповідно до наведеного вище Порядку зі стягнених сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції з валютними цінностями, визначають у таких розмірах:

Порядок обчислення штрафу, суми утриманого податку і терміни подання авансового звіту регламентуються такими нормативними документами: Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування бланків цінних паперів і документів суворого обліку визначають відповідно до Постанови КМУ від 27.08.1996 року № 1009 (допов­нення до Порядку № 116 п. 7).

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані із заробітної плати, стипендії на відшкодування завданих установі збитків, здійснюють за кредитом субрахунку 363 і дебетом рахунка каси.

Кореспонденцію рахунків, за якими в обліку відображають розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9