logo
ОБУ (Лекції)

2.2.1. Класифікація видатків

Для облікового процесу бюджетних установ характерним є поняття видатків, що визначається як сума коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом. Видатки — один із найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансових вимог). Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними. Вони є основою для визначення результатів вико­нання кошторису доходів і видатків, його аналізу.

Видатки, що здійснюються за рахунок загального фонду бюджету, називають видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду — видатками спеціального фонду.

За обліку виконання кошторису видатки поділяють на два підоб’єкти, а саме: касові та фактичні видатки.

Касові видатки — це суми коштів, витрачені бюджетною установою як готівкою, так і шляхом переказування їх із реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я в органах ДКУ, для оплати за спожиті послуги, отримані матеріальні цінності, виплати заробітної плати, допомоги тощо. Повернення грошових коштів на рахунки зумовлює відновлення, тобто зменшення касових видатків. Головним завданням обліку касових операцій є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки — це реальні, кінцеві видатки установи, які здійснюються у вигляді нарахування на заробітну плату та стипендії, прийняття до оплати рахунків підприємств-постачаль­ників і надавачів послуг; витрачання запасів на забезпечення потреб установи. Вони відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом. Фактичні видатки є показником кінцевого виконання кошторису установи й у разі виконання плану мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Такий розподіл видатків як об’єктів обліку визначається необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів, при цьому облік касових видатків забезпечує інформацією про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату, а облік фактичних видатків дає змогу конт­ролювати як перебіг фактичного виконання кошторису видатків установ загалом, так і дотримання встановлених норм за окремими статтями й структурними підрозділами.

Слід зосередити увагу на тому, що касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються в часі, оскільки в основу їх покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій (касовий метод чи метод нарахувань).

Якщо касові та фактичні видатки збігаються в часі, вони називаються прямими видатками.

Отже, касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку, але плануються й обліковуються за єдиною номенклатурою видатків.

Одним із важливих етапів вивчення цього розділу є класифікація видатків.

У процесі своєї господарської діяльності бюджетні установи здійснюють різні видатки, які мають доволі складну систему, тому й потребують класифікації.

Бюджетна класифікація являє собою єдине систематизоване групування доходів і видатків за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної побудови та іншими ознаками і застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавного та міжнародного зіставлення бюджетних показників.

Розглянемо основні складові видаткової частини бюджетної класифікації.

Видатки бюджету класифікують за:

Розпочинаючи вивчення економічної класифікації видатків, слід зазначити, що економічна класифікація витрат є складовою бюджет­ної класифікації. Вона багаторівнева, має не статті, а багаторівневі коди. Завдяки такій побудові досягається достатньо повне розмежування витрат. Економічна класифікація видатків уможливлює чіткий розподіл витрат за економічними ознаками із подальшим розподілом коштів за їх предметними ознаками. Такою класифіка­ційною ознакою виступає міра тривалості видатків. Згідно з цією ознакою видатки можуть бути поточними і капітальними. У ролі вторинної ознаки виступають єдині економічні категорії. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код.

Розглянемо складові економічної класифікації видатків.

Поточні видатки

Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110)

Код 1111 — заробітна плата

Код 1112 — грошове утримання військовослужбовців

Ця категорія включає оплату праці працівників бюджетних установ (організацій), військовослужбовців, осіб рядового і началь­ницького складу (в тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), органів внутрішніх справ, органів і установ покарань, податкової міліції у зв’язку із виконанням обов’язків несення служби згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками; матеріальну допомогу, включно з видатками на премії та інші види заохочень чи винагород (у грошовій та/або матеріальній формі); матеріальну одноразову допомогу у зв’язку із виходом на пенсію або у відставку.

Нарахування на заробітну плату (код 1120)

За зазначеним кодом здійснюють нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, в тому числі: збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та інші види страхування, передбачені законодавством у розмірах, встановлених чинними нормативно-правовими актами.

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130)

Код 1131 — предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у т.ч. м'який інвентар та обмундирування

Код 1132 — медикаменти та перев’язувальні матеріали

Код 1133 — продукти харчування

Код 1134 — оплата послуг (крім комунальних)

Код 1135 — інші видатки.

До цієї категорії належать оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання всіх предметів і матеріалів (за винятком необоротних активів), вартість яких без податку на додану вартість не перевищує 1000 грн. і термін експлуатації яких не перевищує 365 календарних днів від дати їх придбання. Ця категорія передбачає закупівлю матеріалів, канцелярського приладдя, предметів для поточних потреб установи чи організації, обладнання, продук­тів харчування, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, довідкових, офіційних та періодичних видань тощо. Також сюди належать видатки на придбання товарів та послуг, що надаються безкоштовно або за зниженими цінами як у звичайному порядку, так і за особливих обставин (наприклад після стихійного лиха) відповідно до чинного законодавства, зокрема й витрати на товари, що надаються працівникам, включно із державною закупівлею продовольства й обмундирування для Збройних Сил. Видатки, пов’язані з оплатою тари, доставкою матеріалів тощо, врахо­вуються за кодом придбання зазначеного матеріалу в разі, коли це обумовлено угодою про поставку.

Видатки на відрядження (код 1140)

До цієї категорії належать видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників; сесійних ви­їздів народних судів; відряджень на курси й до навчальних закладів, на сесії, семінари, наради і конференції. За цим кодом обліковують видатки на придбання проїзних квитків та оплату проїзду за маршрутними листами, а також надбавки до заробітної плати, що виплачуються у передбачених рішеннями уряду випад­ках окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних).

До цього коду належать видатки на відрядження працівників бюджетних установ на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а також різного роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів, проїзд на виробничу практику студентів, учнів. За зазначеним кодом здійснюється оплата відряджень (зокрема проїзду, добових тощо) учнів, студентів, тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади, оплата проїзду та добових у разі звільнення військовослужбовців строкової служби.

За цим кодом здійснюється оплата за користування залою для офіційних делегацій під час зустрічей (проводів) офіційних осіб, оплата зборів за відкриття віз при виїзді за кордон.

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержав­не значення (код 1150)

Ця категорія включає придбання товарів військового призначення, військової техніки, військове будівництво (крім житла для військовослужбовців, гуртожитків, будівництва об’єктів соціально-культурного та побутового призначення). Сюди належать також видатки спеціального призначення та видатки на послуги, пов’язані зі спеціальним призначенням:

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160)

Код 1161 — оплата теплопостачання

Код 1162 — оплата водопостачання та водовідведення

Код 1163 — оплата електроенергії

Код 1164 — оплата природного газу та його транспортування

Код 1165 — оплата інших комунальних послуг

Код 1166 — оплата інших енергоносіїв

До цієї категорії видатків належать платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включно із оплатою енергоносіїв для виробничих і громадських потреб (у тому числі оплату видатків з утримання й експлуатаційного обслуговування орендованого нерухомого майна).

Дослідження і розроблення, видатки державного (регіональ­ного) значення (код 1170)

Код 1171 — Дослідження і розроблення, окремі заходи розвитку з реалізації державних (регіональних) програм

Код 1172 — Окремі заходи з реалізації державних (регіональ­них) програм, не віднесені до заходів розвитку

До цієї категорії належать видатки, передбачені на дослідження й розроблення, що включають оплату різноманітних послуг, наданих згідно з укладеними угодами сторонніми установами й організаціями, в ціну яких входять витрати установи — надавача послуг. Якщо розпорядник бюджетних коштів є безпосереднім виконавцем програм і заходів, витрати здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації залежно від виду витрат за сутністю платежу. В разі виділення бюджетних асигнувань на виконання окремої частини програми підвідомчим установам, які є одержувачами бюджетних коштів, видатки одержувачів бюджет­них коштів здійснюються згідно із планом використання бюджет­них коштів.

Виплата відсотків (доходу) за зобов’язаннями (код 1200)

Під відсотками розуміють платежі за користування грошовими позиками. Ці платежі відрізняються від виплати (погашення) основної суми боргу, яка класифікується як фінансування, а також від комісійних зборів, що виплачуються за сприяння в розміщенні боргових зобов’язань.

Субсидії й поточні трансферти (код 1300)

Код 1310 — субсидії й поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

Код 1320 — поточні трансферти органам управління інших рівнів

Код 1340 — поточні трансферти населенню

Код 1341 — виплата пенсій і допомоги

Код 1342 — стипендії

Код 1343 — інші поточні трансферти населенню

Код 1350 — поточні трансферти за кордон

Ця категорія видатків включає всі невідплатні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача бюджетних коштів.

Під субсидіями розуміють усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані із відшкодуванням збитків державних підприємств.

Трансфертні платежі є невідплатними і безповоротними і не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. Трансферти населенню можуть надаватися як у готівковій формі, так і шляхом оплати рахунків.

Капітальні видатки (код 2000)

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання необоротних активів (зокрема землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджет­них коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних із руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

Розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які, відповідно до державних будівельних норм, є складовою загальної вартості зазначених робіт, мають здійснюватися за кодом виконання основних робіт.

Видатки з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель належать до капітального будівництва та капітального ремонту.

Код 2110 — придбання основного капіталу

Сюди включають придбання виробничого та невиробничого обладнання і предметів тривалого користування. До основних засобів належать матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей і вартість яких без податку на додану вартість перевищує 1000 грн. За цим кодом можуть здійснюватися видатки з монтажу й пусконалагодження обладнання, якщо це обумовлено угодою на придбання зазначеного обладнання.

Код 2120 — капітальне будівництво (придбання)

До цього коду належать:

Код 2121 — будівництво (придбання) житла

Код 2122 — будівництво (придбання) адміністративних об’єктів

Код 2123 — інше будівництво (придбання)

Капітальні видатки на придбання об’єктів виробничого і невиробничого призначення бюджетними організаціями та установами обліковуються за тими самими кодами, що й капітальне будівництво таких об’єктів.

За кодами 2121—2123 враховують будівельні матеріали, придбані за рахунок коштів, що передбачаються на капітальне будівництво і використовуються в процесі будівельних робіт.

Ці коди також включають придбання обладнання, що підлягає встановленню: готові до встановлення будівельні конструкції й деталі. До них належать: металеві, залізобетонні та дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і заплановані до встановлення, а також машини та механізми, обладнання та прилади, необхідні для ведення будівельних робіт, якщо це обумовлено кошторисом на будівництво.

Капітальний ремонт (код 2130)

Код 2131 — капітальний ремонт житлового фонду

Код 2132 — капітальний ремонт адміністративних об’єктів

Код 2133 — капітальний ремонт інших об’єктів

За зазначеним кодом здійснюють видатки з:

За кодами 2131—2133 здійснюється також капітальний ремонт окремих вузлів та систем, які є складовою об’єктів, а саме: водопостачання, газопостачання, каналізації, кондиціювання, пожежної охорони, сміттєпроводів, пасажирських та вантажних ліфтів тощо.

Код 2141 — реконструкція житлового фонду

Код 2142 — реконструкція адміністративних об’єктів

Код 2143 — реконструкція інших об’єктів

Код 2144 — реставрація пам’яток культури, історії, архітектури

За кодами 2131—2144 враховують будівельні матеріали, придбані за рахунок коштів, що передбачаються на капітальний ремонт, реконструкцію та реставрацію і використовуються в процесі ремонтних робіт.

Необхідно мати на увазі, що за кодами 2110—2140 здійснюють лише витрати бюджетних установ та організацій (розпорядників бюджетних коштів). Видатки бюджету на придбання основ­ного капіталу для госпрозрахункових або інших підприємств, організацій (одержувачів бюджетних коштів) належать до категорії «Капітальні трансферти».

Створення державних запасів і резервів (код 2200)

Сюди включають витрати на закупівлю товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів, запасів зерна та інших товарів, що мають особливо важливе значення для країни, зокрема державні фонди дорогоцінних металів та каміння, а також держав­ний матеріальний резерв. Не включають звичайні запаси або оборотні матеріальні кошти, а також резервні фонди.

Придбання землі й нематеріальних активів (код 2300)

Ця категорія охоплює видатки з придбання землі, лісів, внутріш­ніх вод, родовищ корисних копалин, але не будівельних об’єктів і споруд, розміщених на них. Коли вартість землі неможливо від­окремити від вартості споруди, сплачена сума має цілком відображатися на придбання того компоненту, який переважає.

Також сюди належить оплата права на використання надр і придбання нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більш як рік.

Капітальні трансферти (код 2400)

Код 2410 — капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

Код 2420 — капітальні трансферти органам державного управ­ління інших рівнів

Код 2430 — капітальні трансферти населенню

Код 2440 — капітальні трансферти за кордон

Код 2450 — капітальні трансферти до бюджету розвитку

Капітальні трансферти — це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов’язаних із пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включають також трансфертні платежі підприємств для покриття збитків, акумульованих ними впродовж кількох років, або таких, що виникли внаслідок надзвичайних обставин. Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Нерозподілені видатки (код 2400)

До цієї категорії належать видатки із резервних фондів держав­ного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Звернімо увагу, що видатки на проведення тендерів із закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків залежно від економічної сутності платежу.

Крім того, пропонуючи політику структурних реформ у сфері видатків бюджету та враховуючи світовий досвід функціонування вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації та наукових установ, у 2005 році передбачено здійснення поточних видат­ків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами за кодами економічної класифікації видатків 1172 «Окремі заходи розвитку з реалізації державних (регіональних) програм», капіталь­ні видатки — за кодом економічної класифікації 2410 «Капіталь­ні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Як бачимо з наведеної економічної класифікації видатків, вони різноманітні як за складом, так і за економічним змістом.

Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповід­но до кошторису установи, порядок складання, розгляду й затвердження якого буде наведено далі.