5.4. Облік вибуття необоротних активів

Необоротні активи вибувають з різних причин:

• повного фізичного зносу і непридатності до подальшого використання;

• відчуження (реалізації) надлишкових об’єктів і таких, що не використовуються;

• нестач у зв’язку із втратами, псуванням та розкраданням;

• пошкодження внаслідок аварій чи стихійного лиха;

• безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядженням відповідних органів;

• переведення до складу оборотних активів;

• знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їхньому місці нових об’єктів.

Вивчаючи питання обліку вибуття необоротних активів, слід мати на увазі, що завершення встановленого терміну служби необоротних активів не може бути підставою для їх списання, якщо вони ще придатні для використання за цільовим призначенням і подальша експлуатація їх не заборонена відповідною документацією заводів-виробників або нормативно-правовими актами. Всі цінності (деталі, вузли, агрегати) розібраного й демонтованого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються.

Деталі й вузли, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу об’єктів, підлягають здаванню на підприємства або в організації України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Порядок відображення операцій із вибуття необоротних активів наведено у табл. 2.17. Господарські операції, пов’язані з вибуттям необоротних активів, відображають в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів (фор­ма № 438 (бюджет), меморіальний ордер № 9).

Таблиця 2.17

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ВИБУТТЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Рис. 2.16. Схема обліку вибуття необоротних активів