3.3. Облік операцій з іноземною валютою

Розпорядники бюджетних коштів за окремими напрямами витрат, установлених законодавством, можуть здійснювати розрахунки в іноземній валюті. Для здійснення таких операцій установи відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно із вимогами нормативних актів Національного банку України.

Після відкриття в установах банків рахунка для обліку операцій в іноземній валюті бюджетна установа подає до відповідного органу Державного казначейства довідку банку про відкриття рахунка на її ім’я.

За необхідності здійснення розрахунків за зобов’язаннями, пов’язаними із міжнародною діяльністю, бюджетні установи узгоджують із Державним казначейством України питання щодо можливості переказу наявних на рахунках Державного казначейства України коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупівлі. Під час погашення таких зобов’язань Державне казначейство України на підставі поданої заявки-доручення, виходячи із наявності коштів на валютних рахунках, відкритих на ім’я Державного казначейства, та потреби в іноземній валюті приймає рішення про переказ коштів із валютного рахунка на рахунок бюджетної установи, відкритий в установі банку, і готує платіжний документ на переказ коштів в іноземній валюті з рахунка Державного казначейства України на рахунок бюджетної установи, вказаний у заявці.

Якщо розрахунки бюджетних установ здійснюються за зобов’язаннями, які виникають за укладання угод, не пов’язаних із міжнародною діяльністю, такі бюджетні установи подають до органів Державного казначейства України заявку за встановленою формою та платіжне доручення на переказ коштів із відповідних рахунків у національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі. Разом із платіжним дорученням подають підтверджувальні документи в установленому порядку.

У разі можливості здійснення видатків в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на валютних рахунках, відкритих на ім’я Державного казначейства України в установах банків, установа подає до Державного казначейства України заявку-доручен­ня на здійснення видатків в іноземній валюті.

Проведення видатків бюджетних установ в іноземній валюті регулює Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89.

Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті регулюється Інструкцією про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2003 року № 492 зі змінами від 04.04.2005 року.

Для відкриття валютних рахунків бюджетні установи подають до банків такі документи:

• заяву на відкриття рахунка, підписану керівником і голов­ним бухгалтером;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;

• копію статуту, засвідчену нотаріально;

• копію документа, що підтверджує взяття установи на подат­ковий облік, засвідчену податковим органом;

• картку зі зразками підписів осіб, яким, відповідно до чинного законодавства чи установчих документів установи, надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи.

Надходження валюти до бюджетних установ може здійснюватися у вигляді цільового фінансування бюджету на зміцнення матеріаль­но-технічної бази, оплати нерезидентами наданих послуг, виконаних робіт за міжнародними програмами співпраці, оплати ліцензій на впровадження винаходів, новітніх технологій, оплати за навчання, стажування, лікування іноземних громадян, гуманітарної допомоги.

Порядок використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті одержувачами такої допомоги затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 року № 542, згідно з якою іноземна валюта, що надійшла як благодійна допомога, використовується винятково на цілі, визначені іноземним договором для:

• розрахунків із резидентами й нерезидентами за придбання товарів (виконання робіт чи надані послуги), відповідно до законодавства;

• продажу на міжбанківському валютному ринку для подаль­ших розрахунків із резидентами за придбання товарів (виконання робіт, надані послуги);

• переказу на власні рахунки в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках, фізичним та юридичним особам, які потребують гуманітарної допомоги і яким вона безпосередньо призначена.

Для здійснення розрахунків за придбання товарів (робіт, послуг) одержувач благодійної допомоги надсилає заяву й доручення на продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України із подальшим зарахуванням сум у гривнях на свій поточний рахунок.

Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються окремо за кожною валютою у переведенні на грошову одиницю України за офіційним обмінним курсом НБУ.

Використання готівкової іноземної валюти установами з власних поточних рахунків регулюється Постановою НБУ від 26.03.1998 року № 119 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» з останніми змінами та доповненнями від 23.12.2003 року № 571. Відповідно до вказаних правил використання готівкової іноземної валюти бюджетним установам та організаціям дозволяється для забезпечення витрат працівників установ на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов’язаних із найманням житлового приміщення, оплатою готелю, бронюванням місць у готелях, транспортних витрат). Порядок видачі готівкової валюти здійснюється згідно із чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон (див. розділ 3.5 «Облік розрахунків із підзвітними особами»).

Облік коштів в іноземній валюті, які надходять і використовуються бюджетними установами, здійснюється згідно із вимогами, визначеними Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 р. № 126.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті бюджетними установами здійснюють на тих самих класах рахунків, що й облік гривневих операцій за субрахунками, встановленими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (табл. 2.7).

Облік наявності та руху грошових коштів в іноземних валютах на валютному рахунку в банку здійснюють на активному субрахунку 318 «Поточні рахунки в іноземній валюті», підставою для записів у якому є виписки банків із валютних рахунків установи. Операції з руху коштів загального фонду державного бюджету в іноземній валюті оформлюють окремими меморіальними ордерами за видами валют — меморіальний ордер № 2, фор­ма № 381; за операціями руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті — в меморіальному ордері № 3, форма № 382.

Таблиця 2.7

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ

Аналітичний облік операцій за кожною валютою ведуть на картках: форма № 292-а або в книгах ф. № 292.

Облік готівкової валюти в касі ведуть на активному субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті». Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки відкривають окрему касову книгу, в якій обліковують кожну валюту окремо. Меморіальні ордери № 1, форма № 380 за касовими операціями за кожним видом валюти складають окремо.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті відображається в регістрах бухгалтерського обліку в національній валюті України шляхом переведення суми іноземної валюти за валютним курсом із одночасним відображенням операцій в іно­земній валюті (рис. 2.8).

Переведення операцій, здійснених в іноземній валюті, в національну валюту України проводять на дату здійснення операції. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншій установі або отримана від інших осіб, переводиться в національну валюту України за валютним курсом на дату одержання авансу чи попередньої оплати.

Статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також активи й зобов’язання, що будуть сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей, — це монетарні статті. Вони відображаються в національній валюті України за валютним курсом на звітну дату. Курсова різниця визначається на дату здійснення операції й на звітну дату.

Основні засоби, матеріали та інші статті (отримані безкоштов­но) — немонетарні статті, що пов’язані з операціями в іноземній валюті, у національну валюту України переводять за валютним курсом на дату визначення справедливої вартості.

Курсова різниця відображається у складі власного капіталу як результат переоцінок і фіксується в обліку на субрахунку 442 «Інша переоцінка». Від’ємну суму курсової різниці відображають за дебетом вказаного рахунка, за кредитом субрахунку здійснюють бухгалтерський запис у разі збільшення курсу.

Залишки коштів у бухгалтерському обліку за субрахунками рахунків 31 і 32 мають відповідати залишкам коштів за випискою органу Державного казначейства або установи банку із відповідного реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунка установи.

82

Рис. 2.8. Схема облікового процесу операцій із іноземною валютою