Основні бухгалтерські проведення обліку розрахунків із відшкодування завданих збитків

Суми заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виявлені суми крадіжок і витрачань матеріальних цінностей відносять на винних осіб у сумі, що вказана в акті ревізії чи перевірки. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

Заподіяна шкода від виявлених нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріаль­них цінностей внаслідок недбалості в роботі окремих працівників, може добровільно відшкодовуватися винною особою. В таких випадках відшкодування шкоди, що не перевищує серед­нього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи шляхом відрахувань їх із заробітної плати працівника. Розпорядження має видаватися не пізніше двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і братися до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення про це працівника. Під час обчислення розміру відрахувань враховують обмеження, встановлені статтею 128 КзпП, відповідно до якої при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а в окремих випадках — 50% заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображають у різних меморіальних ордерах.

Аналітичний облік за субрахунком 363 ведуть на картках форми №292-а за кожною винною особою, де обов’язково вказується сума заборгованості й дата виникнення заборгованості.