1.3. Основи організації бухгалтерського обліку в банках

Облік як складова системи економічної інформації постійно пристосовується до потреб суспільства. Бухгалтерський облік у банках можна визначити як сукупність правил, методик та процедур для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції бан­ку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Облік є безперервним. Кожна операція оформляється відповідним первинним документом.

Користувачами економічної інформації бухгалтерського обліку є:

• внутрішні користувачі — акціонери банку, Рада банку, Правління банку, внутрішні аудитори, працівники. Облікова інформація використовується для планування, оцінки, контролю за щоденними операціями банку, за використанням ресурсів банку;

• зовнішні користувачі — НБУ, фактичні та потенційні кредитори, інвестори, клієнти, інші користувачі. Облікова інформація, узагальнена у фінансових звітах, використовується для оцінки минулих подій та майбутніх результатів діяльності банку.

Бухгалтерський облік у банках повинен забезпечувати своєчасне надання достовірної інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати діяльності банку.

Повнота і достовірність відображення операцій в обліку залежать від облікової політики та внутрішніх процедур банку. Бухгалтерський облік повинен забезпечувати можливість прогнозування і визначення стратегії розвитку діяльності банку.

Основними завданнями бухгалтерського обліку в банках є:

• формування повної, своєчасної і достовірної інформації про функціонування банківської системи;

• формування кількісних і якісних показників роботи як окре­мого банку, так і банківської системи в цілому;

• сприяння ефективному проведенню грошово-кредитної по­літики, виконанню банками економічних нормативів і покладе­них на них функцій кредитно-розрахункової установи, правиль­ності використання банками централізованих ресурсів та інших фінансових інструментів;

• складання статистичних і аналітичних звітів, передання звіт­них даних у разі необхідності уряду, фінансовим, податковим та іншим контролюючим органам;

• забезпечення контролю за наявністю і рухом майна банку, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю грошових і матеріальних цінностей, за правильним використанням власних і залучених коштів, а також за правильністю інших операцій, що здійснюються банком;

• своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація резервів;

• використання бухгалтерського обліку для прийняття рішень.

Система бухгалтерського обліку включає фінансовий, управлінський та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі.

Фінансовий облік забезпечує своєчасне надання зовнішнім користувачам (інвесторам, потенційним кредиторам банку, орга­нам державного управління, нагляду, податковим органам) від­повідної інформації стосовно діяльності банку. Керівництво бан­ку також заінтересоване у цій інформації, оскільки вона вико­ристовується для оцінки ефективності використання ресурсів банку.

Фінансовий облік — це комплексний, системний облік статут­ної діяльності банку, який ведеться згідно з вимогами чинного законодавства і стандартів бухгалтерського обліку. На основі фінансового обліку складають фінансову звітність.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою та нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю і використання своїх ресурсів.

Управлінський облік забезпечує внутрішні потреби в інформації виходячи з особливостей діяльності та структури управління. Банки самостійно обирають метод обліку затрат і калькулювання собівартості послуг (робіт), визначають зміст, форми та строки подання на різні рівні управління внутрішньої звітності.

У сучасних умовах у банках України ведеться окремо податковий облік. Основною причиною виокремлення податкового обліку є відмінності між вимогами податкового законодавства і стандартів обліку щодо складу доходів і витрат, порядку формування прибутку тощо. Податковий облік здійснюється відповідно до вимог державних податкових органів.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи й валові витрати і використовується для складання податкової звітності. Форми, правила, порядок і строки подання податкових звітів визначаються податковими органами. Зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування всіх банківських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів бухгал­терського обліку та звітності протягом установленого строку не­се керівник банку відповідно до чинного законодавства.

Облікова інформація, узагальнена у фінансових звітах, використовується для прийняття управлінських рішень, оскільки:

• облік дає інформацію, яка допомагає прийняти рішення. Біль­шість важливих рішень ґрунтується на фінансових розрахунках;

• облік дає змогу виявити економічні наслідки рішень, прийня­тих раніше. Інформація про ці наслідки має бути вчасно доведена до заінтересованих осіб, з тим щоб останні завжди мали інформацію про проблеми, що виникають. Облік є необхідним засобом контролю для кожного банку.