Організація бухгалтерського обліку

Базовим моментом в системі діловодства є номенклатура. Номенклатурою діловодства називається перелік найменувань справ підприємства для групування і зберігання в них документів.

Спільна номенклатура справ складається працівниками канцелярії за узгодженням з усіма відділами (службами) підприємства. В ній зазначається перелік справ, необхідних для збереження кореспонденції та документів кожного відділу.

Усім відділам підприємства і справам у номенклатурі надаються коди. Приблизна номенклатура справ бухгалтерії наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Номенклатура справ бухгалтерії підприємства

Добре розроблена номенклатура справ має велике значення для правильного ведення діловодства, при цьому бухгалтер повинен засвоїти декілька обов'язкових правил: чітко відокремлювати бухгалтерські документи від інших; суворо дотримуватись порядку обробки документів. Це дозволить бухгалтеру налагодити ритмічність і порядок у веденні обліку.

В системі понять діловодства поняття документу є центральним, фундаментальним. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів, що є об'єктами практичної діяльності зі створення, збору, обробки, зберігання, пошуку, поширення та використання документально оформленої інформації на підприємстві в цілому та в бухгалтерському обліку зокрема.

Головною складовою документу є інформація. Інформація може бути недокументальною - не закріпленою, та документальною - закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.

Ч-:'_; Матеріальний об'єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та

передачі інформації, називають матеріальним носієм або носієм інформації. Існування документа без матеріального носія неможливе.

Функція матеріальних об'єктів обумовила їх особливу, специфічну матеріальну конструкцію (форму), представлену переважно у вигляді книжок, брошур, журналів, газет, буклетів, магнітних дискет, оптичних дисків тощо. Однак спеціальна форма об'єкту також не може бути єдиним критерієм для того, щоб вважати його документом (чистий аркуш паперу, дискета або фотоплівка), така ідентифікація можлива лише при наявності зафіксованого на ньому повідомлення, тексту.

В бухгалтерському обліку документ - це безперечний письмовий доказ господарського факту, що здійснювався.

Документи поділяються на різні види в залежності від місця складання, призначення та інших ознак (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Класифікація документів

Окремо від діловодства слід розглядати процес документування. Під процесом документування розуміють сукупність технічних і

методичних прийомів для створення документа.

Документування є першою стадією бухгалтерського обліку, яка

включає в себе: реєстрацію та фіксацію інформації про факти, операції,

процеси; її обробку та узагальнення.

Організація бухгалтерського обліку

Документування з точки зору повного, точного і систематизованого запису, який відображає рух товарів і платежів, є підставою для складання річної звітності.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, їх рух у встановлені графіком документообігу терміни, достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Працівники, які ведуть бухгалтерський облік, зобов'язані перевірити первинні документи за формою і змістом, а саме перевірити наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність відображеної в документі господарської операції чинному законодавству, а також логічну узгодженість окремих показників операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом їх подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.