3.3. Організація документування господарських

операцій

викладені в ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За принципом повного висвітлення первинними бухгалтерськими документами повинні оформлюватися усі без винятку операції, які підлягають обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Керівник підприємства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, в первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або іншої особи (юридичної чи фізичної'), на яку покладена відповідальність за ведення бухгалтерського обліку щодо порядку оформлення та подання для обліку документів.

Дня контролю та впровадження обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитувальних носіях, застосовуються в бухгалтерському обліку за

Організація бухгалтерського обліку

умови надання їм юридичної сили і доказовості. Документ, виготовлений машинним способом, повинен бути записаний на матеріальному носії (магнітному, паперовому), виготовлений І розмічений за вимогами відповідного стандарту і закодований згідно із затвердженою системою кодифікації.

В залежності від частоти використання реквізитів в різних документах виділяють загальні (основні) та індивідуальні реквізити.

Окремі реквізити є обов'язковими для кожного документу, незалежно від його виду.

Обов'язкові реквізити є загальними (основними) для характеристики будь-якої операції. Вони визначають зміст операцій, які відображаються, і надають документу доказову силу (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Обов'язкові реквізити документів

Так, в документах з обліку праці і заробітної плати це такі реквізиту, як професія працівника, його розряд, вид роботи, норми виробітку, розцінки.

Постійні реквізити заздалегідь наносяться на стандартні аркуші паперу друкарським шляхом, за допомогою комп'ютера або (рідше) спеціального штампу, і утворюють офіційний бланк документу.

Якщо документ не має хоча б одного з обов'язкових реквізитів, то він не може бути підставою для відображення операції в бухгалтерському обліку.

До індивідуальних реквізитів відносяться відомості, які визначаються характером операції, що відображається в документах. Наприклад, в товарно-транспортних документах, крім загальних реквізитів, містяться дані

про час від'їзду і прибуття машини, навантаження і розвантаження, суму оплати за транспортні послуги. В нарядах на відрядні роботи - це завдання на їх виконання, фактичні обсяги виконаних робіт, витрачений робочий час тощо.

Раціональне поєднання загальних та Індивідуальних реквізитів дозволяє економно використовувати технічні носії облікової документації, з достатньою повнотою характеризувати операцію, що документується, і витрачати менше часу на складання первинного документу.

Якщо документ у своєму первинному вигляді містить не всю необхідну інформацію про' господарські операції, він повинен бути доповнений і підписаний уповноваженим співробітником до здійснення бухгалтерського запису. Наприклад, на рахунку-фактурі по придбаних товарах ставиться помітка про його порівняння із замовленням і накладною. Більш того, до кожного документу необхідно ввести кореспонденцію рахунків, які описують відображення господарських операцій.

При застосуванні засобів обчислювальної та іншої комп'ютерної техніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.

Перелік осіб, що мають право підпису первинних облікових документів, затверджує керівник підприємства після узгодження з головним бухгалтером.

Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншого механічного чи електронного способу засвідчення.

Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах оргтехніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка склала первинний документ.

Документ на машинозчитувальному носії повинен мати код особи, І відповідальної за правильність складання документа. Належність коду конкретній особі реєструється підприємством-стаорювачем документа на машинозчитувальному носії, а також створюються технічні, програмні засоби та організаційні умови, що виключають можливість користування чужими кодами.

Організація бухгалтерського обліку

В бухгалтерському обліку до інформаційних повідомлень про первинні спостереження фактів господарської діяльності висуваються особливі вимоги. Спосіб їх відображення на матеріальних носіях повинен забезпечити юридичне підтвердження і достовірність кожного інформаційного повідомлення.

У випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої ззітності (суворого обліку).' Бланки суворої звітності друкуються за зразками типових або спеціалізованих форм, затверджених відповідно Державним комітетом статистики за погодженням з Міністерством фінансів України, або міністерствами і відомствами за погодженнями з Державним комітетом статистики і Міністерством фінансів України, з обов'язковим друкуванням на бланках квитанцій, білетів, талонів, абонементів тощо їх номінальної вартості. Усі бланки суворої звітності підлягають нумерації, порядок нанесення якої встановлюють міністерства і відомства. Порядок використання та обліку бланків суворої звітності, а також коло господарських операцій, оформлення яких проводиться на таких бланках, встановлюкт»ся окремими нормативними актами.

Виготовлення бланків цінних паперів і документів суворої звітності здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ. Контроль за додержанням Правил та роз'яснення щодо їх застосування здійснює Міністерство фінансів України.

При складанні первинних документів виконавцями можуть бути допущені помилки. При цьому необхідно пам'ятати, що внесення виправлень до первинних касових та банківських документів не допускається. Тому при виявленні в них помилки касові та банківські документи не можуть прийматися до виконання і повинні складатися знову. В інших первинних документах виправлення можуть вноситися за погодженням з особою, яка' склала та підписала ці документи, із зазначенням дати внесення змін. При цьому виправлення здійснюються наступним чином:

^> закреслюються відображені в документі неправильні дані;

=> поряд із закресленим записом робиться правильний;

Основи організації бухгалтерського обліку

& на полях документу робиться напис "Виправлено на ... (повністю зазначається текст нового запису)";

<=> особа, яка внесла виправлення, підписується під записом "Виправлено на ... " І ставить дату виправлення;

с> документ, до якого внесено зміни, ще раз підписують всі особи, які підписали його раніше;

=> особи, які підписують, або підписали документ, після занесення змін одночасно ставлять другий підпис під записом про внесення змін.

Документи, якими оформлюються господарські операції з грошовими коштами, підписує керівник підприємства та головний бухгалтер або уповноважені ними на це особи.

Неправильне складання тих чи Інших документів (а тим більше їх відсутність) - це одна з основних причин виникнення конфліктів з податковими органами, партнерами, працівниками. За відсутності належним чином оформлених документів організація стикається з необхідністю доводити факт здійснення нею тих чи інших фінансово-господарських операцій за допомогою інших наявних документів, що у ряді випадків буває важко. Саме тому одним з головних правил бухгалтера повинно бути: немає документу - немає операції.

Документи (оригінали або дублікати) повинні надійти до бухгалтерії, де і здійснюються необхідні бухгалтерські записи.

¹ Первинні документи можуть бути прийняті до обліку в тому випадку, якщо вони:

<=^ складені за формою (документи, типові форми яких не передбачені, повинні містити обов'язкові реквізити);

<=> підписані особою, спеціально на це уповноваженою. Схематично порядок приймання документів відображено на рис. 33.

Організація бухгалтерського обліку

Рис. 3.3. Порядок приймання первинних документів

перевіряються перед рознесенням їх даних на рахунки бухгалтерського обліку. Якщо документи здають особи,

відповідальні за їх складання, перевірка здійснюється у присутності останніх.

Якщо документи здають особи, відповідальні за їх складання, перевірка здійснюється в присутності останніх.

Надання облікових документів для подальшої обробки дозволяється лише після їх всебічної перевірки як з точки зору законності оформлення ними операцій, так і за формою.

Залежно від мети контролю первинних документів використовуються різні методичні прийоми їх перевірки, серед яких: формальна, арифметична, експертна, логічна, економічна, нормативно-правова, зустрічна перевірки, контрольне порівняння, зворотній рахунок, оцінка документів за даними кореспондуючих рахунків, аналітична перевірка звітності та балансів, порівняння та інші (див. рис. 3.4).

Для правильного відображення даних первинних документів в обліку необхідним є дотримання наступних обов'язкових правил:

а) чітке відокремлення бухгалтерських документів від небухгалтерських;

б) суворе дотримання порядку обробки документів.

Рис. 3.4. Методичні прийоми перебірки документів та операцій \ Особливо звертають увагу на точність зазначення одиниць виміру та їх відповідність кількісним показникам.

керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській

Обробкою називається підготовка документів для запису сум господарської операції на рахунках синтетичного та аналітичного обліку

Організація бухгалтерського обліку

Організація обробки документів має забезпечити швидке та правильне відображення в обліку господарських операцій. З цією метою повинні здійснюватись всі стадії обробки (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Стадії обробки документів в бухгалтерії

В процесі розробки способів та прийомів обробки первинних документів, зокрема, групування їх показників, бухгалтер керується наступними основними правилами:

1. Ознаки для групування необхідно порівнювати з планом (здійснювати вибірки для контролю за виконанням плану).

2. Показники в групувальній відомості підсумовуються так, щоб результати були придатні для контролю виконання плану як по підприємству в цілому, так і по окремих його підрозділах та виконавцях (наприклад, виконання плану продуктивності праці підприємством в цілому, окремими структурними одиницями, а також виконання норми виробітку окремими робітниками).

3. При підсумовуванні показників в групувальній відомості необхідно забезпечити можливість контролю за збереженням майна підприємства (показники руху цінностей, відповідальність за які несуть різні матеріально відповідальні особи, доцільно групувати окремо).

4. Показники групувальної¹ відомості повинні бути придатними для складання бухгалтерської проводки, запису операції на рахунках

аналітичного обліку без додаткових вибірок і вивчення первинних документів. Це також є обов'язковим і для автоматизованої обробки-даних.

5. Побудова групувальної відомості має відповідати позиціям звітних форм (якщо за даним об'єктом обліку складаються звіти), щоб наприкінці звітного періоду підсумки групування можна було перенести безпосередньо до звіту без повторних підрахунків та вибірок.

6. Групувальні відомості необхідно складати так, щоб забезпечити поглиблений аналіз господарської діяльності як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів.

7. Первинний документ необхідно обробляти (разом з його записом до групувальної відомості) протягом одного робочого дня.

Таксування документів - це грошова оцінка зазначених в документі матеріальних цінностей. Під таксуванням розуміють множення ціни на кількість, під розцінкою - розрахунок ціни, а під оцінкою - проставлення (розрахунок) ціни в документі.

Проставлення на первинних документах проводок називається контируванням.

Наведемо приклад повного циклу обробки облікової інформації (табл. 3.2).

Таблиця 3 2. Фази обробки облікової інформації

Фаза 1. Збір економічної Інформації по кожній операції. Ця фаза полягає в зборі первинної економічної інформації (тобто відповідних первинних документів, таких, наприклад, як платіжні доручення, рахунки-фактури тощо) по всіх операціях, що відбулися. Збором інформації охоплюються всі операції підприємства, а тому проводять ЇЇ різні працівники (не лише бухгалтери). Первинні документи містять інформацію, необхідну для подальшого аналізу та внесення до облікової' системи. Вони повинні вчасно

Організація бухгалтерського дбліку

надходити до облікової системи і містити повну та достовірну інформацію по | кожній операції.

І, Фаза 2. Аналіз операцій. Ця фаза вимагає визначення бухгалтерських

) рахунків активів, зобов'язань чи капіталу, сальдо яких має бути зменшене

і/або збільшене для того, щоб адекватно відобразити економічні наслідки кожної операції для підприємства в термінах фундаментальної облікової моделі: Активи = Зобов'язання + Капітал та рівності Дебет - Кредит,

Фаза 3. Журналізація. Зміни кожної операції, що здійснилися на підприємстві, знаходять відображення в спеціальному журналі в хронологічному порядку.

Фаза 4. Постинг (перенесення даних до регістрів обліку і Головної книги). В залежності від форми обліку, яка застосовується підприємством, ця фаза має свої особливості. В Головній книзі збираються різні рахунки: для кожного виду активів, зобов'язань та капіталу відкриваються окремі рахунки. Отже, перенесення даних до Головної книги не зводиться до чисто механічної операції, - це водночас і важлива рекласифікація даних з хронологічного порядку (в журналі) до класифікації за фундаментальною обліковою моделлю: Активи = Зобов'язання + Капітал. Головна книга містить згруповану економічну інформацію про рух засобів і джерел їх утворення, яку буде використано для здійснення наступних фаз циклу обробки облікової інформації (включаючи складання періодичних бухгалтерських звітів).

4 Фаза 5, Складання пробного балансу. Наприкінці облікового періоду,

після того як всі операції занесено до журналу, а потім відповідно перенесено до Головної книги, складається перелік усіх рахунків Головної книги з виведенням кінцевого сальдо по кожному рахунку. Цей перелік в світовій практиці має назву первинного пробного балансу. Він складається виходячи з двох цілей:

а) використовується з метою перевірки рівностей: Активи = Зобов'язання + Капітал;

Дебетові обороти = Кредитовим оборотам;

б) збір даних, необхідних для підготовки фінансових звітів.

Цей пробний баланс називається первинним тому, що до нього не включено дані з регулюючих проводок. Наступні фази розглядають регулюючі проводки та включаються до фінансових звітів та бухгалтерських записів.

При організації документування господарських операцій необхідно звернути увагу на те, як:

=> оперувати з великими обсягами облікової інформації;

=> оптимізувати облікові операції, що мають місце наприкінці облікового періоду;

* мінімізувати облікові помилки та недоліки.

Дня присвоєння номерів первинним документам (прибутковим та видатковим касовим ордерам, платіжним дорученням, накладним, наказам тощо) необхідно вести книги реєстрації первинних документів або журнал реєстрації первинних документів, поділений на розділи за кожним видом документів.

Види робіт та операції, методичні і технічні прийоми в сукупності визначають технологію обліку, контролю та аналізу, яка повинна бути організована як в часі, так і в просторі. Отже, першим об'єктом організаціє технологічний процес обліку, контролю та аналізу (див. рис. 3.6).

В будь-якому технологічному процесі предмети праці перетворюються на готовий продукт. Предметами праці в обліковому, контрольному та аналітичному процесах є інформація (первинна або проміжна), яка підлягає переробці на результативну. Особливістю облікового процесу є те, що предмети його праці створюються безпосередньо в технологічному процесі як первинні документи - носії інформації.

;-, Рис. 3.6. Технологічна структура бухгалтерського обліку

\ Обробка інформації в обліковій системі - це проходження інформації Протягом кожного облікового періоду через відповідні фази, циклу/обробки ТИсої інформації.

Організація бухгалтерського обліку

Обробка інформації може забирати досить багато часу і чимало коштувати підприємству. Добре побудована система обліку забезпечує ефективне просування інформації від щоденно проведених операцій до інформації фінансових звітів, що складаються наприкінці облікового періоду. Обробка інформації може здійснюватися одним з трьох методів, до яких належать: ручний, механізований і комп'ютерний, але найчастіше вона проводиться за допомогою комбінацій цих методів.

— першнй етап обліку (обов'язковий)

Рис. 3.7. Порядок кодування документів при щоденній обробці

Якщо кількість проводок за місяць не перевищує 5000, то в кожному документі в правому верхньому куту від руки чорнилами проставляється

шестизначний порядковий номер, де перші дві цифри означають місяць, а чотири цифри через дефіс - порядковий номер.

Якщо кількість проводок є великою і ведення обліку здійснюється на кількох робочих місцях, то в графі "Номер документа" проставляють код групи документів і через дефіс власний номер (табл.3.3).

Таблиця 3.3. Коди груп документів

Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка включає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису до облікового регістру, а при обробці на обчислювальній установці -відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку.

.;*

Організація бухгалтерського обліку

3.4. Організація документообігу