8.В. Організація проведення інвентаризації зобов'язань

При інвентаризації розрахунків інвентаризаційна комісія на основі документів (рахунку-фактури, відомості по відвантаженню і реалізації продукції, відомості по розрахунках з різними дебіторами і кредиторами, книги обліку депонентів, журнал і в-ордерів) перевіряє залишки сум, які знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк визначення заборгованості по рахунках і встановлюються особи, винні в недотриманні сплати і пропущенні строків позовної давності.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна також визначити:

<=> правильність розрахунків з банками, фінансовими, податковими органами, позабюджетними фондами, вищестоящою установою, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;

^ правильність і обгрунтованість сум кредиторської заборгованості, строк оплати якої не настав, та заборгованості щодо якої минув строк позовної давності.

Організація бухгалтерського обліку

Для перевірки розрахунків з постачальниками та Іншими кредиторами підприємство повинно обмінятись виписками з рахунків. Виписки надсилають підприємства-кредитори своїм дебіторам. Дебітори зобов'язані перевірити одержані виписки в декадний термін, підтвердити суму заборгованості чи повідомити кредиторам свої мотивовані заперечення. Таким чином, в результаті взаємної перевірки заборгованості на рахунках повинні залишатися погоджені суми та складений акт.

Якщо при звірці розрахунків виникли розбіжності чи нез'ясовані розходження в розрахунках, які не вдалося усунути до кінця звітного періоду, кожна з сторін залишає на своєму балансі ті суми заборгованості, які підтверджуються документами і вважаються нею правильними.

При інвентаризації розрахунків Інвентаризаційні описи слід складати в розрізі кожного виду заборгованості: нормальна, сумнівна, безнадійна, - і по шифрах бухгалтерських рахунків. По кожному виду розрахунків виявляються причини утворення заборгованості, встановлюється, з чиєї вини вона допущена, термін утворення, чи реальна вона до отримання, тобто чи є акти порівняння розрахунків, чи не пропущені строки позовної давності, ям заходи застосовуються для погашення або стягнення заборгованості.

Інвентаризації підлягають також всі векселі: як ті, що знаходяться в портфелі, так і ті, що вийняли з нього (на інкасо, в забезпечення, облічені та бланкірованІ). По кожній категорії векселів слід складати окремий опис. При великій кількості векселів бажане завчасне складання описів, що суттєво прискорює роботу комісії". По векселях, що знаходяться в банках, до описів необхідно додавати письмові довідки банків. З метою досягнення реальності балансу, вексельні зобов'язання дебіторів слід пильно переглянути. Часто серед них знаходяться сумнівні, а також безнадійні зобов'язання. Завдання комісії - визначити реальну оцінку таких векселів.