10.2. Облік довгострокових та короткострокових кредитів банків

Кредит банку — це одне з джерел фінансування не власними, а запозиченими коштами. Для отримання кредиту підприємство повинно подати в банк заяву на отримання кредиту з обов’язковим цільовим використанням. До заяви подається: баланс підприємства; лист з гарантією погашення кредиту.

Кредит може бути перерахований на поточний рахунок в національній валюті країни, а може бути відкритий кредитний рахунок.

Короткотерміновий кредит використовують для збільшення обігових коштів підприємства, а також для розрахунків по заробітній платі і по поточним зобов’язанням.

Довгостроковий кредит використовують для збільшення капітальних інвестицій, тобто для придбання необоротних активів.

Незалежно від виду кредиту, відсотки за користування кредитом відносять на витрати підприємства. При отриманні кредиту на поточний рахунок робиться бухгалтерське проведення: Д-т 311—К-т 501, 601.

У випадку коли банк не перераховує кредит на поточний рахунок, а кошти використовують за спеціальним призначенням, то при сплаті постачальника м за ТМЦ кредитними коштами відображають: Д-т 631—К-т 601.

При валютному кредиту: Д-т 632—К-т 602. При використанні кредитів для розрахунків по акредитиву: Д-313—К-т 501,601.

Незалежно від виду кредиту відповідно угоді з банком підприємство кожного місяця зобов’язане сплачувати відсотки за кредит. Ці кошти є витратами підприємства, і відповідно відображаються: Д-т 951—К-т 684.

При сплаті відсотків банку: Д-т 684—К-т 311.

Якщо підприємство отримує довготерміновий кредит, то ту частку кредиту, яку буде погашено на протязі одного року переводять до короткотермінового кредиту, і кожний рік цю суму перераховують.

ПРИКЛАД: Підприємство отримало довгостроковий кредит в сумі 1 млн. грн. на 5 років під 22% річних. Повернення кредиту відображається рівними частинами в кінці року.