6.2. Облік оренди

Порядок обліку оренди необоротних активів та розкриття інформації щодо оренди у фінансовій звітності орендаря і орендодавця визначає П(С)БО 14 “Оренда”. Норми цього положення застосовуються всіма юридичними особами (крім бюджетних установ) до всіх орендних угод, крім:

• орендних угод, пов'язаних з розвідкою та використанням природних ресурсів (крім земельних ділянок);

• угод щодо використання авторських прав;

• угод щодо оренди цілісних майнових комплексів.

Основним критерієм фінансової оренди є передача орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом використання та володіння активом, що певною мірою не збігається з податковими трактуваннями оренди. Тому варто пам'ятати, що при обчисленні податків необхідно застосовувати податкові трактування, а при відображенні орендних операцій у фінансовій звітності слід дотримуватись П(c)БО 14.

Примітка. В США компанії при списанні довгострокової дебіторської заборгованості по рахунках можуть передавати свою довгострокову дебіторську заборгованість третій особі, «ліквідувавши» її таким чином та отримавши певну суму грошей. В зарубіжних країнах, особливо в Європі, приділяється значна увага розкриттю в фінансовій звітності довгострокової дебіторської заборгованості. Рішення про порядок розміщення довгострокової дебіторської заборгованості в балансі та ступінь деталізації цих статей приймає сама компанія, тому в різних країнах склад та структура довгострокової дебіторської заборгованості в балансі будуть різні [11].

Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених ознак:

• право власності на орендований актив переходить до орендаря після закінчення строку оренди;

• строк оренди є більшим половини строку корисного використання об'єкта оренди;

• теперішня вартість мінімальних орендних платежів більша рівна справедливої вартості об'єкта оренди;

• орендар має можливість і намір придбати об'єкт оренди за ціною нижчою, за його справедливу вартість на дату придбання.

Операційна оренда – це оренда, інша ніж фінансова.

Примітка.З деяких питань бухгалтерський аспект проведення операцій щодо оренди, облік фінансового лізингу збігається з податковим. Зокрема, так само, як і в податковому обліку, об'єкт фінансової оренди враховується у склад; основних засобів (фондів) орендаря. Згідно з п. 5 П(С)БО 14, орендар зараховує на свій баланс отриманий у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання. Як актив цей об'єкт оприбутковується на відповідний субрахунок рахунка 10, а як зобов'язання — на рахунок 531 “Зобов'язання з фінансової оренди”[10]