Методи нарахування амортизації

1. Прямолінійний

Первісна (переоцінена) вартість – Ліквідаційна вартість

Строк корисного використання

Річна сума

амортизації =

2. Зменшення залишкової вартості

Залишкова вартість об’єкта на початок звітного року

або

Первісна вартість на дату початку нарахування амортизації

Р

Річна норма амортизації

амортизації = ×

1 –

кількість років корисного використання об’єкта

Ліквідаційна вартість

Первісна вартість

Річна норма

амортизації = × 100 %

3. Прискореного зменшення залишкової вартості

Залишкова вартість об’єкта на початок звітного року

або

Первісна вартість на дату початку нарахування амортизації

Р

Річна норма амортизації

амортизації = ×

100 %

Строк корисного використання

Річна норма

амортизації = × 2

4. Комулятивний метод

Первісна (переоцінена) вартість –

Ліквідаційна вартість

Річна сума ×

амортизації =

К

Кількість років використання, що залишилася

Сума порядкових номерів років використання

коефіцієнт =

5. Виробничий

Виробнича ставка амортизації

М

Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг)

амортизації = ×

Первісна (переоцінена) вартість –

Ліквідаційна вартість

Виробнича ставка

амортизації = :

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

• утримання основних засобів, що перебувають на консервації;

• ліквідацію основних засобів;

• придбання (виготовлення) сценічно-постановочних пред­метів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищними під­приємствами — платниками податку;

• виробництво національного фільму та придбання майно­вих прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

• витрати бюджетів на будівництво й утримання споруд бла­гоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

• витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобіль­них доріг загального користування;

• витрати на придбання і збереження Національного архів­ного фонду України, а також бібліотечного фонду, що фор­мується та утримується за рахунок бюджетів;

• вартість гудвілу;

• витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліп­шення невиробничих основних засобів.

Під невиробничими основними засобами слід розуміти необоротні матеріальні активи, які не використовуються в гос­подарській діяльності платника податку (пункти 144.2, 144.3 ст. 144 Податкового кодексу).

В обліку нарахування амортизації відображають такими кореспонденціями:

При нарахуванні амортизації необоротних активів збільшується залишок на за балансовому рахунку 09 “Амортизаційні відрахування (надходження)”, як це передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. Накопичення на рахунку 09 не збільшується, якщо сума амортизації входить до собівартості продукції, спожитої підприємством, а також на суми амортизації, нарахованої на об’єкти, що беруть участь у виготовленні об’єктів власними силами підприємства.

Згідно нового “Податкового кодексу” залишаються п’ять методів нарахування амортизації, передбачених бухгалтерським обліком, в тому числі прискореної, та основні засоби розподілятимуться по 16 групам.

Облік балансової вартості ОЗ кожної груп ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення ОЗ, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Амортизаційні відрахування за кожним об'єктом основних засобів визначатимуться розрахунково за всі три місяці з застосуванням обраного методу амортизації відповідно до кожної групи основних засобів (п. 146.3 ст. 146 Податкового кодексу).

Вартість, яка амортизується, за кожним об'єктом ОЗ, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку станом на 01. 04. 2011 р. У разі якщо загальна вартість усіх груп ОЗ за да­ними бухгалтерського обліку є меншою, ніж загальна вартість: їх груп основних засобів за даними податкового обліку, тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті того порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років. Якщо у підприємства виникла така тимчасова податкова різниця, необхідно створити окремий об'єкт, тобто у податковому обліку виникає новий об'єкт, що підлягає амортизації. Відмінність цього об'єкта полягатиме в тому, що для нього встановлюються легкий строк (три місяці) нарахування амортизації та метод амортизації, який не можна обрати самостійно або змінити. Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу амортизація нараховувається протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів. Строк ко­рисного використання встановлюється платником податку самостійно наказом по підприємству в період визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше мінімально встановленого строку, визначеного в цьому пункті.