1.9 Амортизація основних засобів

Амортизація – перенесення вартості основних засобів частинами до вартості новоствореної продукції.

Нарахування зносу (амортизації) починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем зарахування на баланс підприємства, а за об’єктами, що вибули, припиняються з 1-го числи місяця, наступного за місяцем вибуття. Нарахування зносу за окремими інвентарними одиницями проводяться протягом строку їх використання, проте не більше терміну, за який нараховано знос, що дорівнює первісній вартості необоротного активу.

На практиці найбільш застосовним, до впровадженнн Податкового кодексу, був податковий метод нарахування амортизації. Відповідно існували дві норми амортизації. Яку з них використовувати, залежить від дати понесення (нарахування) витрат на купівлю (спорудження) чи поліпшення об’єкта та його новизни.

Якщо витрати на придбання (спорудження) чи поліпшення об’єктів основних фондів груп 1-3 понесли до 01.01.04 р., то їх амортизують за старими (зниженими) нормами. Коли ж після – нові об’єкти (включаючи витрати на їх поліпшення) амортизують за новими (підвищеними) нормами, а вживані та витрати на їх поліпшення – за старими нормами.

З впровадженням Податкового кодексу дієвими залишаються лише методи нарахування амортизації, які зазначено у П(с) БО 7 “Основні засоби”.

Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу амортизації підлягатимуть:

• втрати на придбання основних засобів, не­матеріальних активів та довгострокових біологіч­них активів для використання в господарській діяльності основних засобів вирощування довгостроко­вих біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тору числі ви­трати на оплату заробітної плати працівни­кам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

• витрати на проведення ремонту, реконструк­ції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% від су­купної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

• витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осу­шення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

• капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінан­сування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту від­повідно до положень пп. 137.2.1 п. 137.2 ст. 137 Подат­кового Кодексу;

• сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст. 146 цього Кодексу;

• вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопос­тачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, кана­лізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з тех­нічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Амортизацію нараховують на кожен об’єкт ОЗ. Методи для цього підприємство обирає самостійно (визначає в наказі про облікову політику). Бухгалтерські методи нарахування амортизації наведено нижче.