logo
Підр Фін облік І, ІІ

6.3. Облік векселів

Вексельцінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Розрізняють простий і переказаний вексель. Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказаний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін. Трасат стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис. Акцептант переказаного векселя, як і векселедавець простого векселя, є вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у визначений в ньому термін. У процесі обігу вексель передається від одного тримача до іншого через передавальний запис - індосамент. Кожний індосант, як і векселедавець, несе відповідальність за акцепт і виплату за вексель. Вексельні зобов'язання платника, векселедавця та індосанта можуть бути додатково гарантовані за допомогою аваля - вексельного гарантування. Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній, так і в іноземній валюті. Можливість і умови виставлення й оплати векселя в іноземній валюті визначаються нормами національного валютного законодавства.

Схему використання векселя в розрахунках показано нижче (рис. 2).

Гуртовий продавець А, купивши товар у виробника Б (операція 1) і продавши його роздрібному продавцеві В (операція 2), виписує вексель терміном на 10 днів на продавця В і розплачується цим векселем із виробником Б (операція 3). Останній пред'являє вексель продавцеві В для акцепту (операція 4).

Примітка. Вексель виник у 12-13 ст. в Італії в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківництва. Прообразом векселя були ордери, позичкові листи, грошові розписки. Спочатку вексель використовувався для здійснення валютообмінних операцій та подолання незручностей і небезпеки транспортування повноцінних грошей: банкір виписував свідоцтво про отримання грошової суми, при пред'явленні якого кореспонденту банкіра за кордоном клієнт отримував кошти у місцевій валюті [4].

Рис. 2 Схема використання векселя в розрахунках

Ставши власником акцептованого векселя, виробник Б розплачується ним із постачальником Г за сировину (операції 5 і 6). Постачальник Г у разі виникнення потреби в коштах може здійснити облік векселя у своєму банку Д (операції 7 і 8). Банк Д у свою чергу може здійснити переоблік векселя в центральному банку Е (операції 9 і 10). Після настання терміну оплати за векселем центральний банк пред'являє вексель банкові Є, який обслуговує акцептанта векселя В, і сплачує суму векселя з кореспондентського рахунку цього банку (операції 11 і 12). Банк Є списує суму векселя з рахунку акцептанта В (операція 13) і вручає останньому оплачений вексель (операція 14).

Векселі можуть зберігатися на підприємстві чи передаватися на зберігання банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з готівкою згідно з Порядком ведення касових операцій в народному господарстві України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається опис, де вказується назва платника, сума і строк погашення, заборгованості по векселю. Про погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в записі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку чи іншого належного документа. Якщо одержані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в реєстрах аналітичного обліку робиться відмітка про відповідний документ, одержаний від банку. Оплата банку – винагорода за послуги по зберіганню векселів відноситься на витрати операційної діяльності.

Бухгалтерський облік господарських операцій за допомогою векселів ведеться з використанням таких рахунків:

Синтетичний облік на рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” ведеться в журналі-ордері № 3, при скороченій журнально-ордерній формі – в журналі-ордері № 1; на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” – відповідно в журналі-ордері № 8 і № 3.

Необхідність складання спеціального документа, що підтверджує передачу векселя, визначено вимогою документального відображення в бухгалтерському обліку операцій з одержання і передачі векселя. На практиці використовується Акт приймання-передачі векселя.

В тексті акта приймання-передачі вказується підстава його видачі (тобто договір, на підставі якого зазначений вексель або декілька векселів були видані або передані).

Враховуючи, що форму Акта жодним нормативним документом не визначено, підприємство може встановлювати додаткові реквізити, наприклад, найменування платника за переказаним векселем, і найменування авалістів (у випадку передачі авальованих векселів), дату початку нарахування відсотків (при передачі відсоткових векселів) тощо.

За бажанням учасників вексельної операції, крім Акту приймання-передачі, може складатись реєстр векселів. У разі передачі векселя для інкасування до банку, складання реєстру є обов'язковим.

Що стосується погашення векселя, то воно оформляється Актом пред'явлення векселя до платежу (або Актом приймання-передачі векселя до платежу), який підписується обома сторонами, або має форму односторонньої заяви векселедержателя з підписом і печаткою платника про її прийняття.

ПРИКЛАД. Покупець за договором, який передбачає вексельну форму розрахунків, придбав у Продавця товар на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ - 20000 грн.). У забезпечення заборгованості, що виникла, Покупець виписав простий вексель, який видається ним при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товар або після завершення такої операції.

Для простоти припустимо, що після пред'явлення векселя до платежу він був своєчасно і у повному обсязі погашений векселедавцем грошовими коштами, тобто векселедержателю не довелося вчиняти процедуру опротестування векселя для забезпечення своїх прав.

Першим етапом є відвантаження товарів продавцем за договором на суму 12000 грн. (у тому числі 2000 грн. - ПДВ) і оприбуткування зазначених товарів покупцем.

Наступним етапом є видача покупцем простого векселя номінальною вартістю, яка дорівнює сумі заборгованості перед продавцем (тобто без дисконту), що виникла, а також погашення векселя векселедавцем. Пред'явлення векселя до платежу оформляється відповідним актом, причому індосамент на векселі не вказується.

Видача векселя не спричинює жодних податкових наслідків ні стосовно податку на прибуток, ні щодо ПДВ.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку таких операцій буде таким:

п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

У покупця

1.

Оприбутковано отриманий від продавця товар

281

631

10000

2.

Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної

641

631

2000

3.

Виписано і видано продавцю вексель

631

51, 621

12000

4.

Перераховано грошові кошти як погашення векселя

621, 51

311

12000

У продавця

1.

Відображено реалізацію товару

361

702

12000

2.

Нараховано податкове зобов’язання щодо ПДВ

702

641

2000

3.

Відображено собівартість реалізованих товарів

902

281

7000

4.

Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації

702

791

10000

5.

Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів

791

902

7000

6.

Отримано вексель

182,341

361

12000

7.

Отримано грошові кошти після пред’явлення векселя до погашення

311

182, 341

12000

Основна відмінність від операцій, оформлених простим векселем, у випадку видачі переказаного векселя полягає в тому, що у цій схемі братимуть участь 3 особи, а саме:

ПРИКЛАД. Підприємство А є кредитором підприємства Б. Додатковою угодою до купівлі-продажу (згідно з яким утворилася ця заборгованість на суму 2400 грн., у тому числі ПДВ – 400 грн.) було застережено, що підприємствоБ погасить її шляхом акцепту переказних векселів, виданих підприємством А третій стороні підприємстві В. Підприємство А купує товар на суму 1200 грн., платником за яким є підприємство Б. Підприємство В подало вексель до акцепту. Вексель було акцептовано. Після закінчення зазначеного у векселі терміну він пред’являється до платежу і оплачується підприємством Б.

Ці операції схематично зображено на рис. 4.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з видачі та погашення переказаного векселя розглянемо в табличній формі:

Рис. 4 Схема використання переказного векселя

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

У підприємства А

1.

Відображено реалізацію товару

361

702

2400

2.

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

702

641

400

3.

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

1500

4.

Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації

702

791

2000

5.

Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів

791

902

1500

6.

Оприбутковано отримані від продавця товари

281

631

1000

7.

Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної

641

631

200

8.

Видано переказний вексель

631

621

1200

9.

Здійснено зарахування номінальної вартості векселя з частиною заборгованості підприємства Б

621

361

1200

У підприємства Б

1.

Оприбутковано отримані від підприємства А товари

281

631

2000

2.

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної

641

631

400

3.

Акцептовано переказний вексель на його повну вексельну суму

631

621

1200

4.

Оплачено переказний вексель при його пред’явленні до погашення

621

311

1200

У підприємства В

1.

Реалізовано товар

361

702

1200

2.

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

702

641

200

3.

Відображено собівартість реалізованих товарів

902

281

800

4.

Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації товарів

712

791

1000

5.

Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів

791

902

800

6.

Отримано переказний вексель

341

361

1200

7.

Отримано грошові кошти при погашенні векселя

311

341

1200