З м і с т

Стор.

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АПАРАТУ БУХГАЛТЕРІЇ

ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ Й АНАЛІЗУ

ТЕМА 5. ПЛАНУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ

ТЕМА 7.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ

ТЕМА 8.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА РОЗРАХУНКАМИ

ТЕМА 9.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

ТЕМА 10.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ

ТЕМА 11. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА

ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

ТЕМА 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ, ДОХОДІВ

ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

План лекції

1. Предмет і об’єкти організації обліку.

2. Принципи організації обліку.

3. Методи (прийоми) організації обліку.

4. Порядок формування облікової політики підприємства.

Переважну частину інформації для прийняття управлінських рішень на усіх рівнях управління, починаючи з суб’єктів підприємницької діяльності і закінчуючи органами державного управління, надає бухгалтерський облік. Безпосередня участь бухгалтерського обліку у процесах розробки та прийняття ефективних управлінських рішень визначає його однією з функцій управління. Разом із безмірним зростанням ролі і значення бухгалтерського обліку в управлінні сучасною економікою першочергового значення набуває ступінь раціональності методів, способів та прийомів, що застосовуються для формування інформаційних ресурсів, оскільки вміла організація обліку нерідко перетворюється на визначальний фактор як успішного функціонування кожного окремого суб’єкта підприємницької діяльності, так і суспільного прогресу через економічне зростання країни. Тому необхідно налагодити управління обліком як складним системним утворенням.

Таким чином, з одного боку, бухгалтерський облік є функцією управління, але, з іншого, для того, щоб забезпечити ефективне виконання власних функцій він є об’єктом управління як з боку держави, так і кожного суб’єкта господарювання.

Виходячи зі змістовного поняття управління (спрямовування, керівництво) його слід розглядати як функцію, що забезпечує організацію системи бухгалтерського обліку, збереження її певної структури, підтримання оптимального режиму функціонування, реалізацію програм і цілей, поставлених суб’єктом управління.

Незважаючи на те, що у працях з бухгалтерському обліку окремим питанням організації обліку завжди приділялась увага, лише з шістдесятих років минулого сторіччя почалися системні дослідження у цій сфері, що і пов’язують із формуванням організації обліку як окремої наукової дисципліни. Неоціненний вклад у наукове обґрунтування та розробку теоретичних і практичних засад організації обліку внесли відомі вчені-економісти П.С. Безруких, В.П. Завгородній, Ю.Я. Литвин, А.М. Кузьмінський, С.В. Свірко, В.В. Сопко, О.Д. Шмігель.

Вивчення їх робіт показує, що і коло завдань і функцій організації обліку як науки, і її місце поміж інших наукових дисциплін не були сталими, а постійно змінювались, трансформуючись разом зі змінами соціально-економічної структури країни, еволюцією світової економічної науки і практики, розвитком потреб управління, тощо. Вчені по-різному визначали сутність організації обліку, її предмет і метод, приділяючи увагу його або системним, або процедурним характеристикам; також відрізнялися їх підходи у формулюванні його методичних та технічних прийомів, тому вичерпне визначення сутності організації обліку можна одержати шляхом детального вивчення, систематизації та узагальнення їх праць.

Організація обліку – це сукупність цілеспрямованих процесів або дій зі створення, функціонування, упорядкування та постійного удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення внутрішніх та зовнішніх користувачів обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень. Організацію обліку також можна розглядати як функцію управління, що нормативно-правовими, організаційними, виконавчими та контрольними заходами забезпечує створення, функціонування, упорядкування та динамічний розвиток системи бухгалтерського обліку і його гармонізацію з ринковим механізмом та специфічними особливостями суб’єкта підприємницької діяльності.

За організаційними рівнями управління бухгалтерським обліком виділяють: 1) національну систему бухгалтерського обліку; 2) систему бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання. В. В. Сопко виділяє макрорівень і мікрорівень. Національну систему бухгалтерського обліку формують Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти. Регламентування методологічних засад бухгалтерського обліку забезпечує формування порівнянної та достовірної облікової інформації, яку можна узагальнити як у цілому по країні, так у розрізі регіонів, галузей економічної діяльності та окремих підприємств у різні звітні періоди та використати для управління національною економікою, тому державне регулювання бухгалтерського обліку об’єктивно необхідне.

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації обліку на підприємстві передані до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до установчих документів. Повноваження власника (власників) підприємства щодо організації обліку реалізуються шляхом самостійного визначення облікової політики підприємства; вибору форми обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації; затвердження правил документообігу та технології обробки облікової інформації; розробки робочого плану рахунків, тощо.

Метою організації бухгалтерського обліку є виконання завдань, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності і поставлені суб’єктами управління.

Предмет організації обліку формують такі складові: обліковий процес; праця бухгалтера або персоналу бухгалтерії; забезпечення обліку.

Об’єктами організації обліку є: технологія облікового процесу; функціонування апарату бухгалтерії; інформаційне, організаційне, нормативно-правове, технічне, ергономічне та соціальне забезпечення обліку; розвиток та вдосконалення системи обліку