копспОО

Таблиця 7.4

Перелік інвентарних номерів основних засобів

Субрахунок	Номер групи	Порядковий номер об’єкта у групі	Назва об’єктів	Інв. номер
103	0	1001	Цегляний будинок збирального цеху	10301001
103	0	2001	Цегляний будинок гаражу	10302001
103	0	3001	Будинок адміністрації	10303001
103	0	2101	Панельний будинок складу	10302101
105	0	3001	Автомобіль МАЗ 6551	10503001
105	0	3101	Автомобіль МАЗ 5551	10503101

Інвентарний номер присвоюється кожному об’єкту основних засобів і зберігається за ним протягом усього терміну використання. Це забезпечує однозначну ідентифікацію об’єкта і унеможливлюючи його заміну на інші, непридатні для експлуатації. Номери вказують у документах і облікових регістрах та обов’язково позначають на самому об’єкті (крім багаторічних насаджень) у спосіб, що унеможливлює їх підробку (фарбою, шляхом прикріплення жетонів, тощо). На усіх елементах складного інвентарного об'єкта, що становлять разом з ним одне ціле, зазначається однаковий інвентарний номер. Якщо частини об’єкта мають різні терміни використання, то кожній з них відводять окремий номер. Номери об'єктів, які вибули, не присвоюють новим об'єктам протягом трьох років після їх списання з балансу.

Раціональну організацію обліку необоротних активів забезпечує облікова політики, елементи якої наведено у табл. 7.5.

Таблиця 7.5

Елементи облікової політики по необоротних активах

Назва елементів облікової політики	Варіанти методів оцінки і обліку
Строк корисного використання об’єкта основних засобів	Самостійно встановлюється підприємством
Методи амортизації основних засобів	- прямолінійний; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; - виробничий; - передбачений податковим законом.
Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів	Підприємство встановлює вартість малоцінних необоротних матеріальних активів
Методи амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів	- прямолінійний; - виробничий; - у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, у місяці списання з балансу; -у першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.
Переоцінка необоротних активів	Встановлення термінів переоцінки основних засобів, порядку формування справедливої вартості та складання розрахунку сум переоцінки
Поріг суттєвості для проведення переоцінки	Величина, що дорівнює 10 % відхилення залишкової вартості об’єктів від справедливої []
Періодичність (період) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку	Самостійно встановлюється підприємством

Способи і методи обліку та нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів відрізняються від тих, що застосовуються для основних засобів, тому підприємству необхідно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до їх складу. Наприклад, об’єкти вартістю до 1000 грн. належать до малоцінних необоротних матеріальних активів, відповідно, об’єкти вартістю понад зазначену – до основних засобів.

Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться за умови, що його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Порогом суттєвості, який дає право проводити переоцінку, може обиратись величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10% відхиленню залишкової вартості об'єкта обліку від його справедливої вартості []. Переоцінка основних засобів проводиться, як правило, станом на 31 грудня.

Порядок визначення справедливої вартості кожного об’єкта основних засобів регламентує П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” [] (табл. 7.6).

Таблиця 7.6

Порядок визначення справедливої вартості необоротних активів

Об’єкт визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
Земля та будівлі	Ринкова вартість
Машини та устаткування	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Інші основні засоби	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Нематеріальні активи	Поточна ринкова вартість. За відсутності такої – оціночна вартість, яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами виходячи з наявної інформації.

Джерелами інформації про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки є прайси підприємств-виробників; періодичні видання; збірники цін (видаються, наприклад, Українською автомобільною корпорацією); агентства нерухомості, експерти-оцінювачі; міські відділи цін.

Організація переоцінки основних засобів включає:

призначення наказом по підприємству комісії з переоцінки основних засобів;
проведення інструктажу та видачу робочих завдань кожному члену комісії;
підготовку бухгалтерією бланків акта переоцінки та заповнення відомостей про об’єкти переоцінки (графи 1 – 4, 7 – 9 акту переоцінки);
передачу акта комісії з проведення переоцінки;
визначення комісією справедливої вартості (заповнення граф 5 – 6, 13); передача акта до бухгалтерії;
розрахунок бухгалтерією змін у вартості основних засобів;
запис бухгалтерією відомостей про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів до регістрів їх аналітичного обліку.

Содержание