6.2. Організація обліку розрахунків з бюджетом

За ринкових умов фінансові ресурси держави формуються за рахунок податків, зборів та інших обов’язкових платежів, тому фінансова стабільність та соціальна злагода в країні залежать від їх своєчасної та повної сплати. Згідно податкового законодавства України на несумлінних платників накладаються фінансові санкції, яких вони прагнуть уникнути. Раціональна організація обліку розрахунків з бюджетом, що забезпечує своєчасне нарахування і сплату податків, є однією з найважливіших ділянок облікової роботи.

Основними завданнями та одночасно і об’єктами організації обліку розрахунків з бюджетом є:

• організація нарахування податків, зборів і інших обов’язкових платежів згідно податкового законодавства;

• облік коштів, сплачених до бюджету;

• організація складання і подання податкової звітності;

• облік заборгованості перед бюджетом.

Для організації обліку розрахунків з бюджетом потрібно: визначити та уточнити перелік податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підприємство повинно сплачувати до бюджету згідно податкового законодавства; розробити графік платежів до бюджету; призначити наказом по підприємству посадових осіб, відповідальних за правильність розрахунків податків, їх своєчасне документальне оформлення й представлення документів у банк для здійснення платежів; визначити порядок синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з бюджетом згідно діючої на підприємстві форми бухгалтерського обліку й засобів автоматизації обліку; розробити порядок організації та ведення податкового обліку; розробити графік складання, затвердження й представлення податкової звітності.

Для накопичення інформації, необхідної для розрахунку кожного з податків підприємству необхідно обрати один з варіантів ведення податкового обліку: з використанням спеціальних регістрів, призначених для накопичення інформації, необхідної для формування бази оподаткування кожним податком; у системі регістрів і рахунків фінансового обліку. Якщо система фінансового обліку забезпечує нарахування податків і складання податкової звітності, то впроваджувати спеціальні регістри не потрібно. Але, для нарахування податку на прибуток підприємства необхідно забезпечити формування валових доходів і валових витрат згідно податкового законодавства. Для цього використовують спеціальні відомості аналітичного обліку валових доходів та відомості обліку валових витрат. Їх розробляють за номенклатурою валових доходів та валових витрат, які виникають у підприємства у процесі фінансово-господарської діяльності, та заповнюють на підставі первинних документів.

До осіб, відповідальних за сплату податків та оформлення платіжних доручень на їх перерахування доводять платіжні реквізити податкових органів; номери бюджетної класифікації для кожного податку; терміни сплати кожного податку. При складанні платіжних доручень необхідно суворо дотримуватись вказівок податкової служби щодо складу реквізитів та їх розташування. Головному бухгалтеру необхідно планувати розрахункові операції так, щоб забезпечувати наявність грошових коштів на рахунках у банках для здійснення платежів до бюджету у терміни, встановлені законодавством. Платіжні доручення для сплати податків необхідно у банк подавати своєчасно згідно із графіком.

Аналітичний облік розрахунків з бюджетом організується у відомостях аналітичного обліку у Відомості 3.6. Вона ведеться у розрізі видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що сплачує підприємство. Відомість на звітний місяць відкривають за показниками відомості за попередній місяць. У ній зазначають стан розрахунків на початок місяця, відображають суми нарахованих податків за місяць та суми, сплачені до бюджету. Суми нарахованих податків зазначають на підставі відповідних розрахунків податків і податкових декларацій, а суму оплати - за виписками з поточних рахунків у банках. У кінці місяця визначають стан розрахунків за кожним податком, збором чи іншим обов’язковим платежем, а також стан розрахунків підприємства з бюджетом за усіма податками. За показниками Відомості заповнюють регістр синтетичного обліку розрахунків із бюджетом Журнал 3.

Комплекс робіт зі складання податкової звітності включає: організаційну підготовку, перевірку правильності нарахування податків, складання форм звітності, їх перевірку та затвердження. На підприємстві видається наказ, яким призначаються особи, відповідальні за нарахування кожного податку та складання податкової звітності за кожним податком, встановлюються терміни виконання кожного виду робіт та закріплюються організаційно-технічні засоби, необхідні для складання звітності та її копіювання у кількості, достатній для подання усім користувачам.

Перед складанням форм податкової звітності головний бухгалтер та його заступник перевіряють правильність складання регістрів обліку, зокрема, щодо правильності відображення валових доходів, валових витрат та амортизації у відомостях аналітичного обліку. Лише після перевірки доцільно приступати до безпосереднього складання податкової звітності.

Технологію складання податкової звітності розробляють на основі типових інструкцій Головної державної податкової адміністрації України і оформляють у детальних інструкціях. Такі інструкції значно полегшують методику і техніку складання податкової звітності, підвищують її якість.

Планування облікових робіт зі складання податкової звітності здійснюється за допомогою графіків. У них зазначають посадових осіб, відповідальних за виконання облікових робіт та складання податкової звітності, терміни підготовки облікової інформації та терміни виконання робіт зі складання податкової звітності та терміни її подання. У першу чергу, розробляють графіки, що регламентують терміни складання облікових регістрів, необхідних для заповнення податкової звітності (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Графік робіт зі складання регістрів обліку на 201.. рік

У табелі-календарі податкової звітності вказують назви форм податкової звітності; терміни її подання; осіб, відповідальних за складання кожного звіту; користувачів із зазначенням адрес та способи подання (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Табель-календар податкової звітності на 201… рік

Табель-календар звітності, затверджений керівником підприємства, під розписку доводиться до всіх виконавців і осіб, які беруть участь у роботах зі складання звітності. Він дозволяє простежити за своєчасністю подання звітності та допомагає підприємству більш ефективно організувати роботу щодо складання та подання податкової звітності

3. Організація обліку розрахунків зі страхування

Згідно діючого законодавства органи соціального страхування та Пенсійного фонду призначені забезпечувати реалізацію соціальних гарантій держави, проголошених Конституцією України. Їх ресурси формуються за рахунок єдиного соціального внеску, що сплачують суб’єкти підприємницької діяльності. Своєчасне і повне виконання ними зобов’язань зі страхування забезпечує соціальну стабільність у суспільстві, тому організація обліку розрахунків зі страхування є однією з найважливіших ділянок облікової роботи.

Основними завданнями та одночасно і об’єктами організації розрахунків за єдиним соціальним внеском є:

• організація нарахування єдиного соціального внеску згідно законодавства;

• облік коштів, сплачених органам соціального страхування;

• організація складання і подання звітності за єдиним соціальним внеском;

• облік заборгованості.

Для організації обліку розрахунків з органами соціального страхування потрібно: уточнити порядок нарахування та сплати єдиного соціального внеску; розробити графік платежів органам фіскальної служби; призначити наказом по підприємству посадових осіб, відповідальних за правильність розрахунку єдиного соціального внеску, його своєчасне документальне оформлення й представлення документів у банк для здійснення платежів; розробити порядок ведення синтетичного і аналітичного обліку розрахунків за єдиного соціального внеску згідно діючої на підприємстві форми бухгалтерського обліку й засобів автоматизації обліку; розробити графік складання, затвердження й представлення звітності органам фіскальної служби та соціального страхування.

Для організації нарахування і сплати єдиного соціального внеску працівників бухгалтерії потрібно забезпечити платіжними реквізитами органів фіскальної служби та іншою інформацією, необхідною для правильного складання платіжних доручень; нормативними документами, що регламентують порядок нарахування єдиного соціального внеску; довести терміни нарахування і перерахування єдиного соціального внеску та складання і подання звітності.

Суми єдиного соціального внеску нараховують у «Розрахунково-платіжній відомості (зведеній)» після узагальнення заробітної плати у структурному підрозділі. Витрати на страхування відображують у Журналі 5 або 5А у розрізі рахунків обліку витрат діяльності підприємства.

Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться у Відомості 3.6 у розрізі видів страхування згідно плану рахунків (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, тощо). Відомість відкривають за показниками відомості за попередній звітній місяць і переносять залишки за кожним видом страхування. У відомості зазначають: стан розрахунків на початок і кінець звітного місяця; суми зборів, нараховані за місяць та суми, сплачені протягом місяця. Суми нарахованих зборів записують із «Розрахунково-платіжної відомості (зведеної)», суми оплати – на основі виписок з поточних рахунків у банках. У кінці місяця визначається стан розрахунків за кожним видом страхування, а також стан розрахунків зі страхування у цілому. За показниками відомості 3.6 складають регістр синтетичного обліку розрахунків із страхування – Журнал 3.

Згідно законодавства окремі категорії працівників мають право на одержання допомоги та виплат, що здійснюються органами соціального страхування. Для організації розрахунків із фінансовими органами потрібно визначити перелік категорій працівників, які мають право на одержання відповідних видів доплат і оформити документи для їх одержання. Копії документів, що дають право на одержання допомоги або доплат, зберігаються в особових справах. Про право на пільги роблять запис у особових картках і особових рахунках працівників. За кожним видом виплат складають звіт на підставі первинних документів про виплати. На підставі звітів оформлюються платіжні документи на відшкодування коштів органами соціального страхування.

3. Організація обліку позик банків

Для фінансування проектів з розширення виробництва, його модернізації, реконструкції, а також у разі нестачі власних обігових коштів суб’єкти підприємницької діяльності залучають позики банків. Вони надаються на умовах своєчасного повернення та сплати відсотків за користування грошима. Раціональна організація обліку позик банків призначена забезпечити своєчасну і повну сплату відсотків та своєчасне повернення позикових коштів, тому є однією з найважливіших ділянок облікової роботи.

Основними завданнями та одночасно і об’єктами організації обліку позик банків є:

• облік суми позики;

• облік відсотків.

Для організації обліку позик банку необхідно: розробити і представити у банк обґрунтування необхідності позик для функціонування підприємства; скласти кредитні замовлення та приймати участь у їх розгляді в установах банку; документально оформити одержання позик; розробити методику і техніку аналітичного і синтетичного обліку позик банку та відсотків, сплачених за їх користування.

Порядок кредитування, оформлення позик та їх погашення регламентується нормативними документами правління НБУ [].

Аналітичний і синтетичний облік позик банку зумовлюється формою обліку на підприємстві та технічними засобами, що застосовуються для обліку. Аналітичний облік позик банку необхідно організувати у розрізі банків, термінів погашення позик та видів кредитів. Операції з отримання позик відображують у Журналі 2 «Облік довгострокових і поточних позик». Журнал заповнюють на підставі виписок банку та доданих до них документів. У третьому Розділі журналу відображують аналітичні показники з обліку позик у розрізі позикодавців та строків погашення позик. Окремо відображують переведення відстрочених короткострокових позик у довгострокові, погашення заборгованості за ними та переведення частини довгострокових зобов’язань у поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями. У цьому Розділі також наводять інформацію про відсотки, нараховані окремо за довгостроковими і поточними позиками як за поточний місяць, так і з початку року.