2.2. Нормування роботи апарату бухгалтерії та порядок визначення його чисельності

Зростання обсягів облікових робіт, впровадження комп’ютерної техніки в обліковий процес і застосування елементів НОП зумовлюють необхідність визначення оптимальної чисельності апарату бухгалтерії на основі науково обґрунтованих норм облікової роботи. Облікова робота складається з окремих операцій, останні – із прийомів, тобто елементарних дій, що дозволяє їх нормувати. Функції облікового апарату, комплекси облікових робіт або окремі їх види є об’єктами нормування праці для визначення обсягів облікових робіт та чисельності апарату бухгалтерії.

Порядок нормування роботи бухгалтерів та розрахунку нормативної чисельності апарату бухгалтерії регламентується Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку []. Ними встановлені:

1) норми часу на виконання кожного виду облікових робіт у розрізі об’єктів обліку;

2) нормативи чисельності працівників бухгалтерії.

Кожна норма має власне призначення. Застосування нормативу чисельності працівників апарату бухгалтерії дозволяє визначати тільки їх загальну нормативну чисельність у цілому по підприємству. Застосування норм часу на виконання кожного виду облікових робіт у розрізі об’єктів обліку дозволяє визначити нормативний час (нормативну трудомісткість робіт) і нормативну чисельність працівників, необхідних для ведення обліку кожного об’єкта господарювання (основних засобів і нематеріальних активів, запасів, розрахунків з оплати праці, тощо). Запроваджені нормативи використовуються для визначення оптимальної чисельності апарату бухгалтерії та можуть бути підставою для прийняття оптимальних кадрових рішень.

Норма часу – це витрати робочого часу, установлені для виконання одиниці роботи бухгалтером відповідної кваліфікації у певних організаційно-технічних умовах. Їх визначають у людино-годинах, людино-днях. Наприклад, для нарахування заробітної плати одному працівнику установлено час, що дорівнює 0, 15 години, це норма часу, встановлена для виконання цієї облікової роботи. Норми часу встановлені для виконання робіт одним виконавцем, їх наведено у годинах та оформлено як нормативні карти (дод. Б1). Норми часу розроблено на всі види облікових робіт, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та іншими нормативними документами.

Норми часу включають час на підготовчо-заключні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, у тому числі час на фізкультурні паузи і особисті потреби. Він становить 10 відсотків від оперативного часу. Норми часу встановлені на виконання облікової роботи з належною якістю. Помилки, допущені виконавцем, виправляються за рахунок основної норми часу. Норми часу коригуються на поправочні коефіцієнти (К_я), що враховують якість документів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Коефіцієнти коригування норм часу із урахуванням якості документів

Чисельність апарату бухгалтерії залежить від трудомісткості облікових робіт. Трудомісткість типових видів облікових робіт визначається за формулою:

де: Т₀ - витрати часу (норми часу у годинах) на виконання певного типового виду роботи. Вони наведені у першому розділі Міжгалузевих нормативів чисельності;

V_i - обсяг певного типового виду роботи, виконуваної за рік.

Загальна трудомісткість типових облікових робіт, що виконуються бухгалтерією за рік, розраховується за формулою:

де: Т_з - загальна трудомісткість облікових робіт за рік;

- трудомісткість типових видів облікових робіт;

н - кількість видів робіт, що виконуються апаратом бухгалтерії.

Розрахуємо трудомісткість робіт з обліку праці та її оплати за показниками:

1. Середньоспискова чисельність працівників підприємства – 250 осіб.

2. Заробітна плата нараховується за відпрацьований час та час відпустки.

3. Із сум заробітної плати утримуються податок з доходів фізичних осіб, внески до пенсійного фонду, фондів соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням та на випадок безробіття, а також профспілкові внески.

Розрахунок нормативної трудомісткості облікових робіт наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахунок нормативної трудомісткості облікових робіт

Нормативна чисельність працівників бухгалтерії, необхідних для виконання певного виду облікових робіт визначається діленням загальної трудомісткості облікових робіт на річний фонд робочого часу одного працівника. Вона коригується на коефіцієнт невиходів на роботу та коефіцієнт комп’ютеризації облікових робіт. Чисельність працівників апарату бухгалтерії розраховується за формулою:

де: Н - нормативна чисельність працівників апарату бухгалтерії, осіб;

Т_з – загальна трудомісткість облікових робіт за рік;

Ф – річний фонд робочого часу одного працівника, годин;

К – коефіцієнт, що враховує заплановані невиходи працівників на роботу (відпустки, хвороби тощо), як правило, він становить 1,15;

К_к.п.з. - коефіцієнт рівня комп’ютеризації облікових робіт.

Поправочні коефіцієнти, що враховують рівень автоматизації облікових робіт, наведені у табл.2.3.

Таблиця 2.3

Поправочні коефіцієнти на рівень автоматизації облікових робіт

Розрахуємо нормативну чисельність бухгалтерів, необхідних для нарахування заробітної плати за показниками:

1. Загальна трудомісткість облікових робіт 2850 людино-годин.

2. Річний фонд робочого часу одного бухгалтера 2002 години.

3. Коефіцієнт автоматизації облікових робіт 1,3.

Розрахунок нормативної чисельності бухгалтерів з обліку заробітної плати наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок нормативної чисельності бухгалтерів з обліку заробітної плати

За нормативами чисельності чисельність апарату бухгалтерії залежить від спискової чисельності працюючих та кількості самостійних структурних підрозділів. Вона розраховується у цілому по підприємству за формулою:

,

де: Н - нормативна чисельність працівників бухгалтерії, чол.;

Ч_пр. - чисельність працюючих на підприємстві, чол.;

N_с.п. - кількість самостійних структурних підрозділів на підприємстві, од.;

К - коефіцієнт регресії лінійного рівняння;

х, у - коефіцієнти регресії степеневого рівняння.

Значення коефіцієнтів регресії залежать від спискової чисельності працівників підприємства і кількості його самостійних структурних підрозділів (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Коефіцієнти регресії для розрахунку чисельності апарату бухгалтерії

Розрахункову чисельність апарату бухгалтерії визначають за рівнянням регресії. Для скорочення часу на виконання математичних розрахунків у Міжгалузевих нормативах чисельності працівників бухгалтерського обліку у картах (дод. Б2) наведено нормативи чисельності апарату бухгалтерії. Якщо величини факторів-аргументів відрізняються від наведених у нормативних картах, то розрахунок чисельності виконується за формулами, які наведено у картах. Загальна нормативна чисельність (Н_з) працівників апарату бухгалтерії із урахуванням обсягів комп’ютеризації облікових робіт визначається за формулою:

де: Нз- загальна нормативна чисельність працівників апарату бухгалтерії

Н - нормативна чисельність працівників бухгалтерії, чол.;

К_к.п.з. - коефіцієнт рівня комп’ютеризації облікових робіт.

Розрахуємо загальну нормативну чисельність апарату бухгалтерії за показниками:

1. Середньоспискова чисельність працівників підприємства (Ч_пр.) - 250 осіб.

2. Кількість самостійних структурних підрозділів (N_с.п.) - 10 од.

3. Частка облікових робіт, що виконуються на ПЕОМ, менше 80 відсотків.

Розрахунок:

1. Нормативна чисельність працівників бухгалтерії (Н) для підприємства із чисельністю 250 осіб і 10 самостійними структурними підрозділами становить 4,8 особи.

2. Коефіцієнт комп’ютеризації облікових робіт (К_к.п.з = 1,3).

3. Загальна нормативна чисельність працівників апарату бухгалтерії становить:

Нз = 4,8 х 1,3 = 6, 24 = 6 осіб.

При запровадженні нових норм часу для розрахунку чисельності апарату бухгалтерії підприємства необхідно керуватись нормами ст. 86 KЗпП, згідно з якими:

• запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);

• власник повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми.

• про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до їх запровадження.

Недотримання встановленої законодавством процедури є порушенням трудового законодавства.

Процес запровадження нових норм облікової роботи на підприємстві здійснюється у декілька етапів. На підготовчому етапі оформляють такі документи:

• заявку керівника підприємства голові профспілкової організації про узгодження норм часу на облікові роботи, до якої додають проект відповідного наказу;

• витяг з протоколу засідання профспілкового комітету зі згодою на запровадження норм часу на облікові роботи.

На етапі запровадження норм часу оформляється наказ по підприємству. У ньому затверджується розрахунок нормативної трудомісткості робіт і нормативної чисельності працівників апарату бухгалтерії, відхилення штатної чисельності від нормативної, які оформляються як додаток до наказу; установлюється строк запровадження нових норм часу; сповіщаються працівники бухгалтерії про майбутнє запровадження норм часу. У разі відхилення фактичної чисельності апарату бухгалтерії від нормативної головному бухгалтеру дається доручення у зазначений строк внести відповідні пропозиції про оптимальні кадрові рішення з метою приведення чисельності апарату бухгалтерії до розрахункової.