13.14. Облік незавершеного виробництва та готової продукції

Продукція, що не пройшла всіх етапів технологічної обробки на даному підприємстві і не відповідає визначеним параметрам та стандартам, а також незавершені роботи, не прийняті замовниками, вважаються незавершеним виробництвом.

Для визначення розміру незавершеного виробництва необхідно врахувати облік руху сировини і матеріалів, деталей, вузлів та напівфабрикатів, ступінь їх обробки та всі витрати на обробку, включаючи накладні витрати.

Облік виробництва здійснюється на рахунку 23 «Виробництво». Зокрема, цей рахунок передбачений для обліку на окремих субрахунках витрат:

• промислових та сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;

• підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-пошукових робіт;

• підприємств транспорту та зв'язку на надання послуг;

• підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;

• підприємств торгівлі, постачання та збуту на здійснення діяльності з продажу товарів;

• дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних доріг;

• інших підприємств і організацій;

• допоміжних (підсобних) виробництв;

• на виконання некапітальних робіт (будівництво тимчасових споруд, демон таж припиненого будівництва об'єктів).

За дебетом рахунка 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом — вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунка 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

У виробництвах, що мають постійні залишки незавершеного виробництва, для визначення витрат, що відносяться до готової продукції, їх необхідно постійно щомісяця оцінювати.

Собівартість готової продукції за наявності незавершеного виробництва визначають таким чином: до незавершеного виробництва на початок місяця додають витрати звітного місяця, вираховують повернення і списання сум, а також незавершене виробництво на кінець звітного періоду. Тому правильна оцінка незавершеного виробництва є важливою.

Визначаючи вартість незавершеного виробництва, слід ураховувати:

• фактично здійснені прямі витрати (за первинними документами);

• транспортно-заготівельні витрати — за середнім відсотком виходячи з вар тості витрачених матеріальних цінностей;

• додаткову заробітну плату — за визначеним відсотком;

• витрати на соціальне страхування — за відсотками, визначеними відповідно до вимог чинного законодавства до основної та додаткової заробітної плати;

• загальновиробничі накладні витрати — виходячи з визначеної підприємством бази розподілу.

Дня точнішої оцінки незавершеного виробництва підприємства проводять його інвентаризацію. В акті інвентаризації залишки незавершеного виробництва відображають за окремими об'єктами обліку витрат виходячи зі ступеня їх обробки і порівнюють з даними, отриманими з бухгалтерського обліку. Одержанні відхилення аналізують.

Не відображаються у складі незавершеного виробництва: виробничі запаси, які ще не підлягали обробці, втрати від браку, напівфабрикати власного виробництва, своєчасно не списані витрати, пов'язані з готовою продукцією або виконаними замовленнями.

Приклад. На машинобудівному заводі токарні верстати виготовляють у складальному цеху. Незавершене виробництво на початок звітного місяця становить 42 000 грн. У звітному місяці у складальному цеху було здійснено такі витрати, пов'язані з виробництвом продукції, грн:

• прямі матеріальні витрати — 86 000

• прямі витрати на оплату праці — 32 000

• витрати на додаткову заробітну плату — 8000

• відрахування на соціальні заходи — 16 400

• амортизація виробничого обладнання — 15 500

• витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання — 8300

• розподілені загальновиробничі накладні витрати — 18 400 Усього витрат — 184 600

У звітному періоді було оприбутковано на склад готової продукції на суму 198 240 грн. Необхідно визначити залишок незавершеного виробництва на кінець місяця. У звітному періоді було здійснено витрат на виробництво на суму 184 600 грн. При відображенні витрат на виробництво було складено такі облікові записи (табл. 13.15):

Таблиця 13.15

ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО СКЛАДАЛЬНОГО ЦЕХУ МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ ЗВІТНОГО МІСЯЦЯ

Для визначення залишку незавершеного виробництва відкриємо рахунок 23 «Виробництво» і віднесемо здійснені у звітному місяці затрати усі здійснені витрати (табл. 11.4). Загальна сума витрат звітного місяця становила 184 600 грн. У звітному місяці була оприбуткована готова продукція на суму 198 240 грн.

Незавершене виробництво на кінець місяця визначаємо за формулою:

Незавершене Незавершене виробництво = виробництво + на кінець місяця на початок місяця

Витрати Готова

на виробництво - продукція звітного місяця звітного місяця

42 000 + 184 600 - 198 240 = 28 360 (грн).

Детальніше порядок формування витрат на виробництво буде розглянуто в розд. 18, підрозд. «Облік витрат».

Не відносяться до складу незавершеного виробництва напівфабрикати власного виробництва.

Напівфабрикати — продукція, що не пройшла всіх стадій (етапів) виробництва на даному підприємстві і потребує дальшої обробки.

Облік напівфабрикатів ведеться на рахунку 25 «Напівфабрикати». Цей рахунок призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, в яких напівфабрикати крім використання у виробництві реалізуються на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на цьому рахунку можуть обліковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний у чорній металургії; сира гума і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у пивоварній промисловості; пряжа і сирова тканина в текстильній промисловості.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 «Виробництво».

За дебетом рахунка 25 «Напівфабрикати» відображається надходження (створених) напівфабрикатів, за кредитом — вибуття напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в дальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій руху напівфабрикатів наведено в табл. 13.16.

Таблиця 13.16

ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ РУХУ НАПІВФАБРИКАТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за їх видами, визначеними виходячи з потреб підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Готова продукція оприбутковується на склад підприємства за фактичною собівартістю її виробництва.

Оприбуткування готової продукції на склад здійснюється за накладними — вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, відомостями, приймально-здавальними актами та з використанням інших первинних документів.

Об'єктом обліку готової продукції є кожен вид виготовленої продукції, за яким здійснюються формування прямих витрат та розподіл накладних витрат в управлінському обліку. На кожен вид готової продукції в обліку відкривається картка складського обліку, в якій вказується: номенклатурний номер та назва продукції, одиниця виміру, дати надходження та вибуття кожної партії даного виду продукції. Залишок на картці виводиться після кожної операцій надходження і вибуття продукції. За незначної номенклатури й обсягів готової продукції дозволяється вести облік готової продукції на складі в книзі складського обліку, сальдових або оборотно-сальдових відомостях.

Для відображення в обліку відвантаження готової продукції використовують такі первинні документи, як накладна і товарно-транспортна накладна.

Паралельно бухгалтерія веде нагромаджувальні відомості випуску готової продукції та нагромаджувальні відомості відвантаженої продукції. У сумарному виразі узагальнена інформація про відвантаження готової продукції відображається у відомості 5.1 до Журналу 5.

Для узагальнення інформації про наявність і рух готової продукції підприємства використовують рахунок 26 «Готова продукція».

За дебетом рахунка 26 «Готова продукція» відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, ЛІФО, нормативних витрат.

Оцінка готової продукції на дату балансу здійснюється за нижчою з вартостей: собівартістю виготовлення або чистою вартістю реалізації. Не включаються до собівартості реалізованої продукції:

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• нерозподілені загальновиробничі накладні витрати.

Для відображення реалізації готової продукції складають такі облікові записи (табл. 13.17):

Таблиця 13.17 ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Порядок відображення витрат, пов'язаних з виготовленням продукції розглянемо у розд. 18, підрозд. «Облік витрат».