13.4. Оцінка запасів за їх надходження на підприємство

Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів на склад підприємства, а також витрати на доведення до стану, придатного для використання у запланованих цілях. Наприклад, якщо підприємство придбало ліс-кругляк для виготовлення меблів, то до вартості запасів буде віднесено також і витрати на розпилювання колод на дошки, оскільки саме з них виготовляють меблі.

Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання за вирахуванням непрямих податків, що повертаються підприємству податковими органами (ПДВ і акцизного збору), витрат на транспортування, вартості робіт навантаження-розвантаження і складування запасів, суми непрямих податків, які не повертаються підприємству, витрат на страхування ризиків перевезення запасів, інших витрат, які безпосередньо можна пов'язати з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання.

Первісна оцінка запасів здійснюється залежно від шляхів їх надходження на підприємство (таблиця 13.2):

Таблиця 13. 2

Визначення первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат;

• інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях.

Приклад. 1.09.2003 ВАТ «Весна» придбало 2000 одиниць запасів (матеріалів) на суму 72 000 грн, у тому числі ПДВ — 12 000 грн. За послуги посередників (брокерів) було сплачено 600 грн (в т.ч. числі ПДВ — 100 грн), за перевезення транспортній компанії сплачено 240 грн (в т. ч. ПДВ — 40 грн). За оплату в триденний термін ВАТ «Весна» одержало знижку 2 %. Собівартість придбаних матеріалів становить:

Собівартість матеріалів Сума, грн

• Ціна придбання 72 000

• Надана знижка (1440)

• ПДВ (11760)

• Оплата посередницьких послуг 600

• ПДВ на посередницькі послуги (100)

• Оплата транспортних послуг 240

• ПДВ транспортних послуг (40)

• Усього собівартість придбаних матеріалів 59 500

Вартість придбання запасів за рахунок кредитів банку не відрізняється від вартості придбання за власні кошти, оскільки відсотки за кредит до вартості запасів не приєднуються.

Первісна вартість запасів, виготовлених власними силами, визначається за П(С)БО 16 «Витрати».

Собівартість виробництва запасів включає:

• прямі матеріальні витрати: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

• прямі витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві (виконанні робіт, наданні послуг);

• інші прямі витрати: амортизація, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів, відрахування на соціальні заходи та ін.;

• загальновиробничі витрати: витрати на управління виробництвом та його обслуговування, утримання та експлуатацію основних засобів (розподілені).

Загальновиробничі витрати можуть бути постійними і змінними. Змінними вважаються витрати на обслуговування й управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на управління й обслуговування виробництвом, які залишаються незмінними (майже незмінними) за зміни обсягу виробництва. Віднесення постійних загальновиробничих витрат до витрат на переробку базується на нормальній потужності, що є очікуваним середнім обсягом діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. При низькому рівні виробництва або простоях сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на одиницю виробництва, на одиницю виробітку залишається незмінною. У такому разі частина змінних загальновиробничих витрат залишиться нерозподіленою. Отже, до собівартості виготовлених виробів нерозподілені постійні загальновиробничі витрати не відносяться.

Приклад. Підприємство у звітному періоді виготовило 2 000 одиниць продукції. Витрати на виробництво становили: прямі витрати на матеріали — 38 000 грн, пряма заробітна плата робітників 32 000 грн, відрахування на соціальне страхування — 12 480 грн, загальновиробничі витрати — 35 400 грн, у тому числі змінні 22 400 грн, постійні — 13 000 грн. Фактичні накладні витрати не відрізняються від запланова¬них. Нормальна потужність — 2500 одиниць. Визначити собівартість виготовленої продукції.

Прямі витрати становили 82 480 грн (38 000 + 32 000 + 12 480).

Змінні загальновиробничі витрати у сумі 22 300 грн відносяться на собівартість виробів.

1. Проведемо розподіл постійних загальновиробничих витрат. Визначимо ставку їх розподілу:

13 000 грн: 2500 = 5,2 (грн)

2. Визначимо суму постійних накладних витрат, віднесених до собівартості продукції:

2000 х 5,2 = 10 400 (грн).

3. Визначимо суму постійних загальновиробничих витрат, що відносяться до витрат періоду:

13 000-10 400 = 2600 (грн).

4. Собівартість виготовленої продукції:

Прямі витрати — 82 480 грн.

Розподілені загальновиробничі витрати — 10 400 грн.

Усього витрат — 92 880 грн.

Не включаються до собівартості продукції фактично здійснені витрати у сумі 2600 грн. Вони відносяться до витрат звітного періоду (місяця), в якому були понесені.

Якщо підприємство здійснює нормування витрат на виготовлення виробів, і при визначенні їх фактичної собівартості виникають понаднормативні витрати, що перевищують заплановані, вони також не відносяться до собівартості виготовленої продукції і є витратами періоду.

Приклад. Нормативні витрати на виготовлення годинника моделі «Чайка» на підприємстві становлять 86 грн, у тому числі: витрати на прямі матеріали — 26 грн, прямі витрати на оплату праці — 34 грн, витрати на соціальне страхування — 14 грн, інші прямі витрати — 4 грн, накладні загальновиробничі витрати — 8 грн. У звітному періоді було виготовлено 12 400 годинників. Загальна сума витрат на їх виготовлення становила 1 103 600 грн, у тому числі: прямі матеріальні витрати — 359 600 грн, прямі витрати на оплату праці — 421 600 грн, прямі витрати на соціальне страхування — 173 600 грн, інші прямі витрати — 49 600 грн, накладні загальновиробничі витрати — 99 200 грн. Нормативна потужність — 12 400 годинників.

Порівняємо фактичні витрати з нормативними на фактичний обсяг виробництва утабл. 13.3.

Таблиця 13.3.

Порівняння фактичних витрат на виготовлення годинників з нормативними витратами

Як видно з розрахунків, проведених у табл. 13.3 у звітному періоді були понад¬нормативні витрати на матеріали в сумі 37 200 грн. Вони не відносяться до витрат на готові вироби і є витратами періоду. Отже, фактична собівартість виготовлених у звітному періоді годинників становить 1 066 400 грн.

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, є погоджена засновниками їх справедлива вартість.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Приклад. Чиста вартість реалізації запасів, що облічуються на балансі ВАТ «Зоря», становить 15 000 грн. ВАТ «Зоря» здійснило внесок до статутного капіталу ВАТ «Мрія» в обмін на прості акції — 1 200 шт., номінальна вартість яких становить 10 грн. На зборах засновників ВАТ «Зоря» було прийнято рішення оцінити внесок до їх статутного капіталу ВАТ «Мрія» в сумі 12 000 грн. Отже, різниця між чистою вартістю реалізації запасів та їх справедливою вартістю, затвердженою засновниками, становитиме 3 000 грн. Вона буде визнана ВАТ «Зоря» у складі додатково вкладеного капіталу.

Первісною вартість запасів, отриманих безоплатно, є їхня справедлива вартість.

Приклад. Підприємство «Обрій» передало безоплатно підприємству «Яна» товари на суму 1800 грн. Справедлива вартість цих запасів, яку можна отримати від їх реалізації, становить 1800 грн.

Отже, підприємство «Яна» повинно оприбуткувати їх за собівартістю 1800 грн.

Первісна вартість одиниці запасів, отриманих у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів буде їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Приклад. Підприємство «Верига» обміняло підшипники, балансова вартість яких — 340 грн, справедлива — 300 грн на цемент, балансова вартість якого 280 грн і справедлива вартість — 300 грн. Потрібно визначити вартість цементу, за якою він буде оприбуткований на підприємстві.

Первісна вартість отриманого в результаті обміну цементу дорівнюватиме його справедливій вартості, оскільки у даному випадку здійснюється обмін неподібними активами.

1. Балансова вартість підшипників 340 грн.

2. Справедлива вартість підшипників 300 грн.

3. Справедлива вартість цементу 300 грн.

4. Балансова вартість цементу 280 грн.

5. Первісна вартість цементу 300 грн.

Отже, отриманий цемент слід оприбуткувати за вартістю 300 грн.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат періоду:

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші витрати, безпосередньо не пов'язані з формуванням первісної вартості запасів.