17.6. Облік витрат на відпустки працівників

Право на відпустки мають усі громадяни України; його гарантується ст. 45 Конституції України. Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. — ВР (ст. 4) визначаються такі види оплачуваних підприємством відпусток:

— щорічна основна і додаткова відпустка;

— додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

— творча відпустка;

— соціальні відпустки (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та ін.);

— додаткова відпустка працівникам, що мають дітей;

— відпустка без збереження заробітної плати;

— інші види відпусток.

При наданні соціальних відпусток (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) працівникам виплачується допомога виходячи з їх середньої заробітної плати.

Основна відпустка надається щороку всім без винятку працівникам. її мінімальний термін не може бути менше, ніж 24 календарні дні. Тривалість щорічної основної відпустки для окремих категорій працівників визначена ст. 6 Закону. Новоприйнятим працівникам перша основна відпустка може надаватись лише через 6 місяців безперервної роботи.

Додаткові відпустки надаються працівникам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290. Постановою затверджений список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці. Робота на таких виробництвах чи в особливих умовах дає право на такі відпустки:

— у зв'язку зі шкідливими умовами праці (до 35 календарних днів);

— за особливий характер роботи (до 7 календарних днів).

Розрахунок кількості днів відпусток здійснюється в календарних днях. Максимальна тривалість основної й додаткової відпусток — 59 днів, для працівників, зайнятих на підземних роботах, — 69 днів.

Сума оплати працівникам за час відпустки визначається виходячи із середньої заробітної плати працівників за останні 12 місяців перед місяцем надання відпустки. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 №100 (зі змінами від 16.05.95 №348, 24.02.97 №185, 30.07.99 №1398).

При визначенні середньої заробітної плати беруться до уваги основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії та одноразова виплата за підсумками роботи за рік (1/12). Не враховуються при визначенні середнього заробітку виплати за виконання окремих доручень, одноразові та компенсаційні виплати, пенсії, заробітна плата за сумісництвом, відсотки та дивіденди. Якщо працівник не мав заробітної плати не зі своєї вини, то відпускні нараховуються виходячи з установленої йому тарифної ставки чи посадового окладу.

Нарахування виплат за час відпусток здійснюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або менший фактично відпрацьований час за винятком святкових і неробочих днів, визначених законодавством. Для розрахунку відпустки можна скористатися формулою: (17.1)

Де: В — сума виплат за час відпустки;

п — кількість місяців, за які додається заробіток;

З_п — заробіток працівника за місяць;

Д — доплати і надбавки, передбачені чинним законодавством;

К_д — календарні дні року чи меншого відпрацьованого періоду;

С_д — святкові дні;

Т— кількість днів відпустки.

Якщо працівник не відпрацював 12 місяців, та відпустки нараховуються з урахуванням фактично відпрацьованих місяців і суми отриманого заробітку.

Приклад. Наказом керівника робітнику Петришину І. М. за його заявою надана відпустка тривалістю 28 календарних днів з 1 жовтня до 28 жовтня. За останні 12 місяців працівник отримав такі виплати: заробітна плата — 4680 грн, премії за результати роботи — 2100 грн, допомога з тимчасової непрацездатності — 86 грн, виплати за відрядження — 120 грн.

Для розрахунку суми відпустки використовується формула 17.1:

(17.1)

Розрахунок нарахування виплати за відпрацьований час (2 дні) наведено в таблиці 17.5.

Таблиця 17.5

Заробіток працівника Петришина І. М. за жовтень до видачі становив 454,03 грн (534,76 + 36,12 - 99,73 - 11,42 - 2,85 - 2,85)

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Вони збільшують тривалість відпустки.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникам щорічної відпустки (основної і додаткової) не повинна бути меншою 24 календарних днів.