3.3. Якісні характеристики фінансової звітності

Якісні характеристики фінансової звітності визначають корисність та надійність інформації, поданої підприємством у фінансовій звітності для прийняття обґрунтованих рішень.

Рішення, яке приймається користувачем у кожному окремому випадку, залежить у першу чергу від типу користувачів. Різні типи користувачів можуть зробити різну оцінку підприємства за фінансовою звітністю залежно від рівня знань та досвіду. Отже, їх рішення будуть відрізнятися. Окрім того, окремі користувачі можуть ста вити за мету прийняти різні рішення: щодо інвестування, кредитування, влаштування на роботу тощо. Підприємству досить складно враховувати всі категорії користувачів при підготовці інформації. У зв'язку з цим якісні характеристики накладають обмеження на обсяг і показники фінансової звітності. Незважаючи на відмінності в інформаційних потребах, усі користувачі хочуть отримати зрозумілу для них інформацію, яка не містить помилок і перекручень.

Якісними характеристиками фінансової звітності вважають її дохідливість, доречність, достовірність та порівнюваність.

Дохідливість інформації вважається досягнутою, якщо користувач, що має певний рівень знань, сприйняв фінансову звітність і зрозумів її настільки, щоб прийняти обгрунтоване рішення, наприклад, щодо можливості інвестування коштів або надання кредитів власнику фінансової звітності. При цьому вважається, що користувач повинен мати певний рівень знань, який дозволяє йому зрозуміти фінансову звітність.

За П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство;

• дату звітності та звітний період;

• валюту звітності та одиницю її виміру;

• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періода;

• облікову політику підприємства та її зміни;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Про підприємство у фінансовій звітності повинна розкриватись така інформація:

• назва, організаційно-правова форма та місцезнаходження підприємства;

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назва органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії;

• середня чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Валюта, в якій складається звітність — це національна валюта України. Слід вказати одиницю виміру валюти — гривні, тисячі гривень, мільйони гривень.

У звітності обов'язково вказується, на яку дату вона складається. Наприклад, звіт, що містить облікову інформацію за півріччя, складається станом на 30 червня поточного року. Якщо діяльність підприємства здійснювалась не з початку року й у звітності відображена інформація за більш короткий період, про це повідомляється окремо.

Уся інформація відображається у звітності за поточний та попередній звітний періоди. При поданні квартальної звітності у Звіті про фінансові результати подається відповідна зіставна інформація за попередній період. Наприклад, при скла данні проміжного фінансового звіту за півріччя у Звіті про фінансові результати відображаються доходи, витрати і результати не попереднього року, а першого півріччя минулого року. Новостворені підприємства відображають облікову інформацію лише поточного року.

Обов'язковим є розкриття підприємством своєї облікової політики в примітках до фінансової звітності. Користувач повинен мати інформацію про принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для обліку окремих опера цій з тим, щоб мати змогу адекватно оцінити їх наслідки та скласти відповідні висновки. Якщо у звітному періоді відбулися зміни облікової політики, необхідно визначити їх наслідки та вплив на фінансові результати.

Якщо до складу юридичної особи входять дочірні чи асоційовані підприємства, за підсумками звітного періоду вона повинна скласти консолідовану звітність. При цьому слід розкрити інформацію про частки материнської (холдингової) компанії в пов'язаних підприємствах та методи консолідації.

З різних причин підприємство може ліквідовувати окремі підрозділи або види діяльності. Найчастіше ліквідовуються неефективні дільниці. Причиною ліквідації може бути також завершення терміну дії ліцензії, рішення власників та ін. Очікування припинення або ліквідації діяльності повинно бути викладене у примітках до фінансової звітності, навіть якщо відповідне рішення ще не прийняте.

Частина активів, що знаходяться на балансі підприємства, можуть йому не на лежати або воно може мати обмежене право їх володіння. У першу чергу це стосується основних засобів, придбаних на умовах фінансової оренди. Право власності на об'єкти в такому випадку переходить при повному викупі їх підприємством, хоча при цьому не існує обмежень у їх використанні. Обмеження у володінні та розпорядженні активами може мати місце, якщо вони служать об'єктом застави чи знаходяться під арештом за рішенням компетентних органів. Наявні обмеження по винні бути розкриті в примітках до фінансової звітності.

Фінансова звітність також повинна містити інформацію про виявлені помилки минулих звітних періодів та пов'язані з ними коригування.

Підприємство, яке проводило переоцінку статей фінансової звітності, повинно розкрити інформацію про суми та бази проведеної переоцінки.

У звітності може також розкриватись інша інформація, яка допоможе користувачам краще зрозуміти окремі її статті.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому. Використання поняття доречності обмежує інформацію, яка відображається у фінансовій звітності. Подання значного обсягу інформації загромаджує звітність і найбільш важливі статті можуть видатись користувачу незначними. Подання невеликого об'єму інформації також не забезпечує можливість прийняття обґрунтованого рішення через її недостатність. Додаткові розкриття інформації в примітках будуть доречними, якщо вони значною мірою впливають на розмір чистого прибутку (змінюють його), на оцінку активів тощо при виявленні помилок минулих періодів. Якщо помилки є незначними і суттєво не вплинуть на рішення користувачів інформації, їх розкриття є недоцільним.

Окрім того, можна не розкривати іншу інформацію: наприклад відносини між адміністрацією та працівниками, прогнози діяльності підприємства керівників середньої ланки.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Достовірність інформації досягається, якщо всі господарські операції, що відбулися на підприємстві:

• знайшли адекватне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

• існує можливість перевірити правильність їх відображення та обчислень;

• якщо методики обліку та оцінки, що використовуються, не дають можливості отримати відхилення.

Показники фінансової звітності підприємства повинні бути зіставними. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;

• фінансові звіти різних підприємств.

Зіставність досягається, якщо однотипні господарські операції оцінюються, вимірюються та реєструються однаково. Якщо вони відрізняються, слід зробити не обхідні пояснення та коригування.

Ціль зіставності — забезпечення умов для прогнозування майбутньої діяльності та прийняття обґрунтованих економічних рішень.

Дотримання зіставності показників фінансової звітності допомагає також уник нути маніпулювання обліковими даними.