12.2. Оцінка фінансових інвестицій

Первісна оцінка фінансових інвестицій здійснюється за собівартістю. За умови, що придбання фінансової інвестиції здійснюється за грошові кошти, до її собівартості відносяться:

• ціна придбання;

• комісійні винагороди;

• мито;

• податки і збори;

• обов'язкові платежі;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням інвестицій.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється способом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю цінних паперів. При придбанні способом обміну на інші активи первісною вартістю фінансової інвестиції буде справедлива вартість активу, що обмінювався. Первісна вартість інвестицій визначається виходячи з напряму їх придбання (мал. 12.2).

Напрям придбання Первісна вартість

Собівартість придбаних інвестицій у боргові цінні папери може змінюватися протягом періоду їх утримання підприємством, якщо вони придбані за вартістю, нижчою від номінальної. Тоді частина відсотків, які отримує підприємство за цими інвестиціями, не буде кваліфікуватись як дохід від використання активів, а приєднається до вартості інвестиції на балансі.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від виду інвестиції, часу утримання інвестиції та обсягу інвестування. За П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» рекомендується використовувати такі види їх оцінки:

а) за справедливою вартістю;

б) собівартістю з урахуванням зменшення корисності;

в) амортизованою собівартістю;

г) методом участі в капіталі.

З

Придбані за грошові кошти

Мал. 12.2. Оцінка інвестицій за напрямами їх придбання

За собівартістю на дату балансу відображаються фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо. Як правило, це довгострокові інвестиції, придбані з метою отримання дивідендів від їх утримання. Якщо вартість інвестиції на балансі знижується, то підприємство повинно визнавати зменшення її корисності. Зменшення корисності відбувається внаслідок виникнення обмежень щодо розподілу прибутку об'єкта інвестування, зменшення руху грошових коштів від даної інвестиції та з деяких інших причин. Сума зменшення корисності відображається у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості інвестиції.

За методом участі в капіталі відображаються фінансові інвестиції в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи. Такі інвестиції на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. Балансова вартість інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період із включенням цієї суми до складу доходів (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів об'єкта інвестування.

Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується на суму зменшення корисності інвестиції та зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часткою інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання.

Зменшення балансової вартості інвестиції відображається лише до досягнення ними нульової вартості. При цьому вони не списуються з балансу, а відображаються за нульовою вартістю.

Фінансові інвестиції, придбані підприємством з метою утримання їх до погашення, обліковуються на дату балансу за амортизованою собівартістю (якщо вони були придбані не за номінальною вартістю). Різниця між собівартістю придбання інвестиції та її номінальною вартістю може бути у вигляді премії чи дисконту і залежить від співвідношення між оголошеною ставкою відсотків, які будуть сплачуватись елементом боргових цінних паперів, та ринковою ставкою відсотків.

Якщо ринкова ставка відсотків перевищує визначену (оголошену при емісії), то ціна емісії боргових цінних паперів не повинна перевищувати номінальну вартість для того, щоб принести інвестору дохід, який дорівнює ринкові ставці. Якщо ціна емісії за таких умов не дорівнює номінальній вартості боргових цінних паперів, то вони випускаються зі знижкою і будуть дисконтними.

Якщо ринкова ставка відсотків є нижчою від визначеної (оголошеної при емісії),то ціна емісії боргових цінних паперів повинна перевищувати номінальну вартість для того, щоб принести інвестору дохід, який дорівнює ринковій ставці. Ціна облігацій зростатиме до тих пір, поки дохід почне знижуватись відносно до ринкової ставки. Якщо ціна емісії за таких умов не дорівнює номінальній вартості боргових цінних паперів, то вони випускаються з надбавкою і будуть преміальними.