18.11. Облік загальновиробничих витрат

До складу загальновиробничих відносяться витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами підприємства, а також витрати на експлуатацію машин та устаткування (табл. 18.11).

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». За дебетом цього рахунка обліковується сума визнаних витрат, за кредитом — щомісячне за відповідним розподілом їх списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні (табл. 18.12).

Таблиця 18.12

Групування загальновиробничих витрат підприємства

До змінних відносяться витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу діяльності. Розподіл змінних виробничих витрат здійснюється за об'єктами за визначеними базами розподілу виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Витрати, що змінюються майже прямопропорційно, вважаються умовно-змінними.

Витрати на управління й обслуговування виробництва, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності (табл. 18.12). Витрати, що частково змінюються, вважаються умовно-постійними.

Розподіл постійних витрат за об'єктами здійснюється за визначеною підприємством базою виходячи з нормальної потужності.

Нормальна потужність підприємства — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування.

Розподіл загальновиробничих витрат може здійснюватися за такими базами:

• витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

• основна заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг);

• прямі витрати;

• обсяг продукції.

При розподілі постійних загальновиробничих витрат можуть виникнути нерозподілені постійні загальновиробничі витрати. Ці витрати відносяться не до собівартості продукції, що виготовляється, а до собівартості реалізованої продукції і є витратами періоду. Приклад розподілу таких витрат наведено в табл. 18.13.

Приклад. Підприємством визначена нормальна потужність у тоннах випуску продукції за місяць — 1000 т. Заплановані загальновиробничі витрати за нормальною потужністю за місяць — 50 000 грн, у т. ч. 40 000 — змінні, 10 000 — постійні. У січні виготовлено 800 т продукції, фактичні змінні витрати — 29 000, постійні — 9000 грн. Розподіл загальновиробничих витрат проведено втабл.18.13.

За результатами розподілу накладних витрат видно, що на підприємстві у січні місяці частина постійних загальновиробничих витрат залишилась нерозподіленою. Це обумовлено тим, що потужності підприємства були завантажені на 80 %, а сума постійних накладних витрат не зменшилась пропорційно зміні обсягу виробництва.

Постійні загальновиробничі витрати можуть залишитися нерозподіленими також за умови невідповідності розподілу статей на постійні та змінні або за наявності помилок при складанні кошторисів витрат.

На суму загальновиробничих витрат, що включаються до собівартості виготовленої продукції, виконуються такі бухгалтерські записи, грн:

Дебет 23 «Виробництво» 37 000

Кредит 91 «Загальновиробничі витрати» 37 000

2. На суму загальновиробничих витрат, що включаються до витрат періоду:

Дебет 90 «Собівартість реалізації 1000

Кредит 91 «Загальновиробничі витрати» 1000

Таблиця 18.13

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат на підприємстві

За П(С)БО 16 загальна сума розподілених та нерозподілених виробничих витрат не може перевищувати їх фактичний розмір.