16.9. Облік поточних зобов'язань за розрахунками

До поточних зобов'язань за розрахунками відносять розрахунки:

• з отриманих авансів;

• з бюджетом;

• з позабюджетних платежів;

• зі страхування;

• з оплати праці;

• із внутрішніх розрахунків.

Облік розрахунків за авансами отриманими

Підприємства можуть отримувати аванси, після чого в них виникає зобов'язання відвантажити покупцям продукцію, товари, роботи або послуги. Для обліку розрахунків за авансами отриманими використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами отриманими». За кредитом цього субрахунка відображається зростання заборгованості перед покупцями внаслідок отримання авансів від них, за дебетом - зменшення заборгованості внаслідок відвантаження їм продукції, товарів, робіт або послуг.

Порядок відображення операцій отримання авансу від покупців чи замовників наведене в табл. 16.2.

Таблиця 16.2

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА АВАНСАМИ ОТРИМАНИМИ

Облік розрахунків з бюджетом

Підприємства можуть мати зобов'язання перед бюджетом за такими податками:

• з податку на прибуток;

• єдиного податку;

• податку на додану вартість;

• прибуткового податку громадян;

• комунального податку;

• інших податків, що нараховуються і сплачуються підприємством за чинним законодавством.

Ставки податків, порядок їх нарахування та сплати визначаються податковим законодавством.

Підприємство самостійно нараховує податки за визначеними ставками та перераховує їх у бюджет. Податковим періодом з нарахування окремих податків є місяць, квартал або рік.

Для відображення зобов'язань за податками використовується рахунок 641 «Розрахунки за податками». За кредитом цього рахунка відображається перерахування податків, за дебетом - сплата, належні відшкодування з бюджету, списання тощо.

Кредитовий залишок за рахунком 641 «Розрахунки за податками» вказує на заборгованість підприємства за нарахованими, алі не сплаченими податками. У разі переплати за окремими податками цей рахунок має дебетовий залишок і відображається в балансі в складі дебіторської заборгованості за рахунками.

Рахунок 641 «Розрахунки за податками» має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»;

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»;

643 «Податкові зобов'язання»;

644 «Податковий кредит».

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки зі страхування».

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену виходячи з суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на якові підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Облік податку на додану вартість

Порядок нарахування зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту визначено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/ 97-ВР від 03.04.97 (зі змінами та доповненнями).

Законом визначено такі об'єкти оподаткування податком на додану вартість:

• операції з продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України;

• ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на території України;

• вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Наведені операції оподатковуються за ставкою 20%.

Законом також передбачено перелік неоподатковуваних операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою (див. закон).

База оподаткування операцій із продаж товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) за законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ).

Платники цього податку визнають в окремих звітних періодах виникнення податкових зобов'язань або податкового кредиту.

Податкове зобов’язання - загальна сума податку, нарахована платником податку у звітному періоді від продаж товарів (робіт, послуг).

Податкові зобов'язання виникають, якщо сталася будь-яка з подій:

• зараховані кошти на рахунок (у касу) платника податків у рахунок оплати покупцям вартості товарів (робіт, послуг);

• при фактичному відвантаженні товарів (робіт, послуг) або оформленні документа, що підтверджує факт відвантаження.

Податковий кредит - сума, на якові платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит виникає, якщо сталася одна з подій:

• списано кошти з рахунка платника податків для попередньої оплати вартості товарів (робіт, послуг);

• фактичне отримання товарів (робіт, послуг).

Визнання податкового кредиту платником податку можливе за умови отримання їм від постачальника належним чином оформленої податкової накладної, що має заповнені всі необхідні реквізити, підпис особини, що її заповнила та печатку підприємства.

Податкова накладна - документ, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання в платника податку у зв'язку з відвантаженням товарів (робіт, послуг) і водночас - право на податковий кредит у покупця - платника податку.

При придбанні товарів (робіт, послуг), ціна придбання яких за одним документом не перевищує 20,00 грн підприємство-покупець має право на визнання податкового кредиту без наявності податкової накладної.

Якщо підприємство займається діяльністю, яка відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» не обкладається ПДВ, воно не визнає податкові зобов'язання або податковий кредит. Сума отриманого ПДВ відноситься на витрати. ПДВ нараховується й не сплачується до бюджету.

Якщо підприємство займається діяльністю, яка обкладається ПДВ за нульовою ставкою, те такі операції вважаються оподатковуваними. У таких платників податку виникає право на податковий кредит за всім отриманим у склади товарів (робіт, послуг) ПДВ, але право на податкове зобов'язання виникає в розмірі нуль гривень. Таким способом держава стимулює (заохочує) окремих платників податків здійснювати окремі види діяльності або операції (наприклад експорт).

Для операцій, витрати за якими відносяться на валові витрати, податковий кредит не виникає.

Облік податку на додану вартість здійснюється тільки платниками податку, які відповідним чином зареєструвались у ДПА й отримали свідоцтво платника податку на додану вартість. Облік усіх оподатковуваних операцій смороду ведуть для цілей оподаткування в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та в книзі обліку продаж товарів (робіт, послуг).

У Плані рахунків для обліку ПДВ використовують такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість»);

643 «Податкові зобов'язання»;

644 «Податковий кредит».

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік сум податку на додану вартість, визначену виходячи з суми отриманих авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на якові підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» за кредитом відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки. У підприємства у звітному періоді виникають зобов'язання зі сплати до бюджету ПДВ, якщо податкові зобов'язання перевищують податковий кредит. Якщо податковий кредит перевищує податкові зобов'язання, у бюджету виникає зобов'язання повернути підприємству суму перевищення або зарахувати її в рахунок майбутніх платежів. Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних операцій з обліку ПДВ наведено в табл. 16.3.

Таблиця 16.3

ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ВИЗНАННЯ, ПОГАШЕННЯ ТА ВІДШКОДУВАННЯ З БЮДЖЕТУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Приклад. 02.04 підприємство придбало матеріали на суму 24 000 грн у т.ч. ПДВ. З придбаних матеріалів була виготовлена продукція, яка 12.04 оприбуткована на склад. Вартість готової продукції - 32 000 грн. 17.04 підприємством була укладена угода на реалізацію продукції за ціною 40 000 грн (без ПДВ). Оплата підприємством за отримані матеріали здійснена 02.05. Покупці заплатили за отриману продукцію 08.05. Операції з продаж даного виду продукції обкладаються ПДВ.

Розрахунок суми податкового кредиту й податкових зобов'язань проведено таким чином, грн:

1. Визначення суми податкового кредиту (за наявності податкової накладної):

2. В изначення суми податкових зобов'язань:

За наведеними операціями складаються такі записи на рахунках бухгалтерського обліку:

1.На суму отриманих матеріалів:

Дебет 201 «Сировина і матеріали» 20 000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підряд-никами» 20 000

Одночасно на суму ПДВ (за наявності належним чином заповненої податковоїнакладної):

Дебет 644 «Податковий кредит» 4000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підряд-никами» 4000

2. На суму витрат з виготовлення продукції:

Дебет 23 «Виробництво» 32 000

Кредит 201 «Сировина і матеріали» 12 000

Кредит 661 «Розрахунки з заробітної плати» 7000

Кредит 65 «Розрахунки зі страхування» 2590

Кредит інших рахунків витрат, включаючи загально виробничі витрати 2 410

3. При оприбуткуванні готової продукції на склад:

Дебет 26 «Готова продукція» 32 000

Кредит 23 «Виробництво» 32 000

4. При відвантаженні продукції покупцям:

Дебет 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» 48 000Кредит 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 48 000

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 8000

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 8000

5. Визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ для скла-дання податкової декларації з податку на додану вартість:

5.1. Нарахування податкових зобов'язань:

Дебет 643 «Податкові зобов'язання» 8000

Кредит 641 «Розрахунки з податків» 8000

5.2. Визначення суми податкового кредиту з ПДВ:

Дебет 641 «Розрахунки з податків» 4000

Кредит 644 «Податковий кредит» 4000

Порівнюючи податкові зобов'язання і податковий кредит, визначаємо суму податку на кінець звітного місяця:

8000-4000 = 4000.

Отже, податкове зобов'язання підприємства за квітень місяць становитиме 4000 грн.

6. Проведено підприємством оплату за отримані матеріали:

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підряд-никами» 24000Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 24 000

7. Проведено покупцям оплату за отриману готову продукцію:

Дебет 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 48 000

Кредит 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовни-ками» 48000

8. Сплачено підприємством податкове зобов'язання з ПДВ (до 20 травня), грн:Дебет 641 «Розрахунки з податків» 4000

Кредит 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» 4000 Якщо підприємство здійснює придбання основних засобів невиробничого характеру або запасів, які будуть використані для невиробничих цілей або для видів діяльності, що не обкладаються ПДВ, сума придбаного (сплаченого) ПДВ не визнається як податковий кредит, а приєднується до вартості цих основних засобів або запасів.

Приклад. Підприємством придбано основні засоби для укомплектування тренажерного залу бази відпочинку вартістю 36 000 грн (в т.ч. ПДВ 6000 грн). У бухгалтерському обліку будуть складені такі записи, грн:

Дебет 109 «Інші основні засоби» 36 000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підряд-никами» 36 000Сума ПДВ приєднується до вартості основних засобів і підлягає амортизації дляцілей оподаткування і в бухгалтерському обліку.

Якщо підприємство здійснює діяльність, за якою передбачені пільги з ПДВ (наприклад, експорт продукції), то в нього виникає лише право на податковий кредит.

Наприклад, підприємство здійснює складання автомобілів, які продає за кордон. У звітному періоді було придбано запасних частин на суму 960 000 грн, було відвантажено (реалізовано) автомобілі на суму 1 460 000 грн. За даною операцією в бухгалтерському обліку будуть здійснені такі записи, грн:

1. Придбання запасних частин, грн.:

Дебет 207 «Запасні частини» 800 000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підряд-никами» 800 000Одночасно на суму ПДВ (за наявності відповідним чином заповненої податковоїнакладної):

Дебет 644 «Податковий кредит» 160 000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підряд-никами» 160 000

2. Відвантаження готової продукції:

Дебет 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» 1 460 000

Кредит 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 1 460 000

У звітному періоді підприємство визнає податковий кредит у сумі 160 000 грн Податкові зобов'язання за даною операцією не виникають.

На суму визнаного податкового кредиту (при отриманні належним чином оформленої податкової накладної):

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 160 000

Кредит 644 «Податковий кредит» 160 000

У даному випадку в бюджету виникає зобов'язання перед підприємством зі сплати йому ПДВ у сумі 160 000 грн, а також визнається податковий кредит за відвантаженою (реалізованою) готовою продукцією.

Облік єдиного податку

Платниками єдиного податку за Указом Президента України від 3.07.1998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» можуть бути юридичні особи, обсяг виручки від реалізації в яких за рік не перевищує 1 млн грн, кількість працівників — 50 осіб і внесок засновника — юридичної особи — не більше від 25% статутного фонду.

Підприємства, що сплачують єдиний податок, використовують спрощену форму обліку та складають спрощену фінансову звітність за вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

Якщо підприємство виявляє бажання стати платником єдиного податку, то за його заявою податковою адміністрацією видається свідоцтво платника єдиного податку, що звільняє від сплати всіх податків, окрім утримань з доходів фізичних осіб та єдиного податку.

Нарахування єдиного податку може здійснюватися за ставкою 6 % або 10 %. Якщо підприємство має свідоцтво на сплату єдиного податку за ставкою 6 %, воно є платником ПДВ, за ставкою 10 % — нараховує податкові зобов'язання і не визнає податковий кредит з ПДВ.

Малі підприємства ведуть облік з використанням класу 8 Плану рахунків «Витрати за елементами».

Бухгалтерські записи, що відображають нарахування і сплату єдиного податку, матимуть вигляд:

1. Нарахована суму єдиного податку, що підлягає сплаті:Дебет 84 «Інші операційні витрати»;

Кредит 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок єдиний податок).

2. Списання в кінці місяця суми нарахованого єдиного податку:Дебет 791 «Результат основної діяльності»4

Кредит 84 «Інші операційні витрати».

3. Сплата єдиного податку до 20-го числа наступного за звітним місяця:Дебет «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок єдиний податок);Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Облік прибуткового податку з доходів громадян

Оподаткування доходів працівників здійснюється за вимогами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 № 889-IV (далі — Закон). Об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід (ЗМОД) працівника, до складу якого відносять доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) працівникові згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору. Обов'язок з нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб покладається на підприємство (організацію, установу), що виплачує заробітну плату і визначається як податковий агент.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування — Фонду обов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з втратою працездатності і витратами,обумовленими народженням і похованням і фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Об'єктом оподаткування прибутковим податком є заробітна плата, включена до ЗМОД? за вирахуванням внесків на всі види соціального страхування.

Ставка оподаткування для заробітної плати незалежно від того, чи це основне, чи друге місце роботи за трудовим договором (робота за цивільно-правовими договорами), становитиме:

з 1 січня 2004 року — 13 % об'єкта оподаткування;

з 1 січня 2007 року — 15 % об'єкта оподаткування.

Для окремих категорії працівників об'єкт оподаткування може бути зменшений з урахуванням податкових соціальних пільг, які застосовуються тільки за одним місцем роботи, яке визначає для себе працівник самостійно шляхом подання письмової заяви визначеної форми. Граничний рівень заробітної плати, який дає право на застосування податкових соціальних пільг, визначається на рівні місячного прожиткового мінімуму, встановленого на одну працездатну особу, помноженого на коефіцієнт 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2004 р. — 510 грн (365 х 1,4 з урахуванням округлювання до 10). Якщо працівник має право на кілька соціальних пільг, то він може вибрати найбільшу, але лише одну з можливих.

На перехідний період (2004—2007 pp.) встановлюються понижувальчі відсотки до податкової соціальної пільги, передбаченої п. 6.1.1 (2004 р. — 30%, 2005 р. — 50%), 2006 p. —80%)

Приклад. У січні 2004 року працівникові Петришину Є.В. була нарахована заробітна плата за основним місцем роботи 450 грн. Прожитковий мінімум станом на 1 січня 2004 року — 365 грн (за проектом Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» — 382,74 грн). Мінімальна заробітна плати з 1 грудня 2003 року становить 205 грн. Отже, розмір соціальної пільги буде 61,50 грн (30 %) від 205 грн.

Отже, із заробітної плати Петришина Є. В. будуть здійснені такі утримання:

При утриманні податку з доходів громадян складається такий обліковий запис:

Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

Кредит 641 «Розрахунки за податками».

Податок на доходи громадян сплачується в бюджет одночасно з виплатою заробітної плати, але не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця. При сплаті податку складається такий обліковий запис: Дебет 641 «розрахунки за податками»; Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті». За виплаченим у негрошовій формі доходом, а також за доходом, виплаченим з отриманої готівкової виручки, прибутковий податок сплачується до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету та фінансових санкцій, що сплачуються до бюджету, здійснюється у відомості 3.6 «Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом». У відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця відображаються нараховані платежі та належні до відшкодування суми податків та платежів, їх сплата та списання. Сальдо на кінець місяця відображається окремо за кожним видом податків та платежів. Підсумки відомості переносяться у розділ II Журналу 3.

Облік розрахунків з органами соціального страхування

Підприємства за вимогами чинного законодавства здійснюють такі види обов'язкових відрахувань до соціальних фондів:

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір на обов'язкове соціальне страхування;

• збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

• збір на обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Підприємства та їх працівники також можуть здійснювати добровільне пенсійне страхування, добровільне індивідуальне страхування та страхування майна.

Для обліку розрахунків за страхуванням використовується рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням».

За кредитом рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також отримані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має такі субрахунки:

651«За пенсійним забезпеченням»;

652«За соціальним страхуванням»;

653«За страхуванням на випадок безробіття»;

654«За індивідуальним страхуванням»;

655«За страхуванням майна».

На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням» ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.

На субрахунку 653 «За страхуванням на випадок безробіття» ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням» ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства за їх письмовими дорученнями у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та за обов'язковим страхуванням, що встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 «За страхуванням майна» ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страхувальниками та окремими договорами страхування.

Порядок нарахування та сплати збору на обоє 'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Об'єктом нарахування збору є основна і додаткова заробітна плата, інші види виплат і заохочень, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується у розмірі 32% до нарахованої заробітної плати, для працюючих інвалідів — 4 % до нарахованої їм заробітної плати. При його нарахуванні на суму нарахованої заробітної плати та інших виплат працівникам:

Дебет 10 «Основні засоби»;

Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 651 «За пенсійним забезпеченням». Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування також утримується з нарахованої заробітної плати та інших видів доходів працівників. Сума утримань до Пенсійного фонду залежить від розміру заробітної плати працівників. Якщо заробітна плата працівника становить менше ніж 150 грн, розмір утримань — 1 %, більше ніж 150 грн — 2 %. Для державних службовців визначено спеціальні ставки утримань збору до Пенсійного фонду з нарахованої заробітної плати.

При утриманні збору з нарахованої заробітної плати складається запис:

Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кредит 651 «За пенсійним забезпеченням» Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується при здійсненні окремих господарських операцій: купівлі-продажу іноземної валюти, продажу ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння; відчуження легкових автомобілів; купівлі-продажу нерухомого майна тощо за ставками, визначеними Порядком збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.1998 № 1740.

Підприємство може здійснювати додаткові відрахування до Пенсійного фонду. Обов'язкові та додаткові нарахування зараховуються на індивідуальні пенсійні рахунки працівників, відкриті Пенсійним фондом України, і є основою для пенсійних виплат у майбутньому.

Сплата нарахованого збору здійснюється одночасно з отриманням в банку коштів для виплати заробітної плати.

Збір на обов 'язкове страхування

Умови та порядок соціального страхування громадян визначені Законом України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 16 від 14.01.1998. Розмір внесків до цього фонду визначено Законом України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» № 2213-ІЇЇ від 11.01.2001 (зі змінами).

Працедавці повинні нараховувати збір у розмірі 2,9 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших видів заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з доходів громадян.

При цьому складається обліковий запис:

Дебет 10 «Основні засоби»;

Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 652 «За соціальним страхуванням». Розмір збору для найманих працівників становить 0,5 % від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші компенсаційні та заохочувальні виплати, в тому числі в натуральній формі.

При утриманні збору на обов'язкове соціальне страхування складається запис:

Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

Кредит 652 «За соціальним страхуванням». Сплата нарахованого збору здійснюється одночасно з отриманням у банку коштів для виплати заробітної плати.

Збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття.

Порядок і ставки нарахування збору на обов'язкове страхування на випадок безробіття визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 № 2213-Ш.

Для працедавців ставка нарахування становить 1,9 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших видів заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з доходів громадян. При цьому складається обліковий запис:

Дебет 10 «Основні засоби»;

Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 652 «За страхуванням на випадок безробіття».

Розмір збору для найманих працівників — 0,5 % від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші компенсаційні та заохочувальні виплати, в тому числі в натуральній формі.

При утриманні збору на обов'язкове соціальне страхування складається запис: Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»; Кредит 652 «За соціальним страхуванням». Сплата нарахованого збору здійснюється одночасно з отриманням у банку коштів для виплати заробітної плати.

Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Правові засади, економічний механізм та організаційну структуру державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності».

Розміри страхових внесків працедавців визначаються від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших видів заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян.

Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності» визначено розміри страхових тарифів, які залежать від класу професійного ризику виробництва та галузей економіки.

Наприклад, для бюджетних установ та організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, тариф становить 0,2 відсотка фактично нарахованих сум оплати праці найманих працівників, для підприємств, які надають консультаційні послуги, — 0,94 відсотка, для підприємств, що займаються відкритим видобутком руд чорних металів, — 2,1 відсотка.

Збір на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві не утримується з нарахованої працівникам заробітної плати.

При цьому складається обліковий запис:

Дебет 10 «Основні засоби»;

Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням».

Планом рахунків не передбачено окремий субрахунок для обліку даного збору, і тому підприємства можуть відкрити його самостійно. Наприклад, це може бути субрахунок 656 «За страхуванням від нещасного випадку та професійного захворювання».

Сплата нарахованого збору здійснюється одночасно з отриманням у банку коштів для виплати заробітної плати.

Облік розрахунків з учасниками

Розрахунки з учасниками здійснюються за внесенням майна у статутний капітал та за нарахованими дивідендами на акції (частки), за внесеними частками у статутний капітал та вилученням майна (ТОВ).

Облік розрахунків з учасниками (засновниками) за майно ведеться на рахунку 46 «Неоплачений капітал».

За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Заборгованість учасників виникає при оголошенні наміру внести майно у статутний капітал товариства.

При цьому складається кореспонденція:

Дебет 46 «Неоплачений капітал»;

Кредит 40 «Статутний капітал». Заборгованість учасників з поповнення статутного капіталу погашається при внесенні коштів чи іншого майна:

Дебет 10 «Основні засоби»;

Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дебет 1.2 «Нематеріальні активи»;

Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 26 «Готова продукція»;

Дебет 28 «Товари»;

Дебет 31 «Рахунки в банках» тощо;

Кредит 46 «Неоплачений капітал».

Після внесення учасниками майна у статутний капітал товариства їм відкриваються аналітичні рахунки, які визначають розмір їхньої власності у підприємстві, їх зміни та частку належних дивідендів. В акціонерних товариствах ліцензованим реєстратором ведеться реєстр акцій.

Для розрахунків, пов'язаних з розподілом прибутку, використовують рахунок 67 «Розрахунки з учасниками».

Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо) призначено рахунок 67 «Розрахунки з учасниками».

За кредитом рахунка 67 «Розрахунки з учасниками» відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом — її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо. Рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» має такі субрахунки:

• «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;

• «Розрахунки за іншими виплатами».

На субрахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.

На субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами» підприємства ведуть облік інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним і майновим паєм, а також виплат у зв'язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат.

Нарахування дивідендів у акціонерних товариствах здійснюється за наявності нерозподіленого прибутку за рішенням зборів акціонерів. Зборами визначається загальна сума прибутку, який буде використаний для виплати дивідендів. Нарахування дивідендів здійснюється тільки за акціями в обігу (придбаних учасниками [акціонерами]). Сума прибутку, який повинен бути використаний для виплати дивідендів розподіляється на всі акції в обігу, і таким чином визначається розмір дивідендів на одну акцію. За даними реєстру акцій визначається кількість акцій, що належать кожному з учасників (акціонерів), та нараховуються дивіденди для кожного учасника (акціонера).

При нарахуванні дивідендів складається така кореспонденція рахунків: Дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»; Кредит 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».

Дивіденди учасникам можуть нараховуватись акціями. При цьому зберігаються оборотні кошти підприємства, оскільки підприємство уникає вилучення грошових коштів. Наведена операція відображається в обліку записами:

1. Збільшення статутного капіталу внаслідок емісії акцій:Дебет 46 «Неоплачений капітал»;

Кредит 40 «Статутний капітал».

2. Нарахування дивідендів:

Дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»; Кредит 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».

3. Виплата дивідендів акціями:

Дебет 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»; Кредит 46 «Неоплачений капітал». За наслідками наведеної операції зростає кількість акцій в обігу, а отже, зменшуються дивіденди на одну акцію.