logo
%CD%E0%F8%EA%E5%F0%F1%FC%EA%E0 %C3

13.12. Оцінка запасів на дату балансу

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Використання такого підходу при оцінці запасів ще називають правилом нижчої оцінки.

За чистою вартістю запаси відображаються, якщо їх ціна знизилась порівняно з первісною, вони зіпсувались або втратили свої властивості.

Наприклад, якщо зросли очікувані матеріальні витрати на завершення виробництва, але вартість продажу готової продукції не збільшилась, то запаси, що використовуються для потреб виробництва, не принесуть за цієї умови більшу корисність і тому підлягають уцінці.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу, очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Недоцільно уцінювати запаси цілої галузі або всі наявні на підприємстві. Лише за деяких умов об'єднання запасів у групи для потреб переоцінки може бути доцільним. Наприклад, підприємство займається складанням автомобілів з придбаних запасних частин, і вартість цих автомобілів на ринку значно знизилась. Підприємство буде отримувати результат від основної реалізації — валовий збиток. Це означає, що вартість запасних частин, з яких вони складаються, є завищеною (якщо інші здійснювані втрати є достатньо обґрунтованими). У даному випадку складно визначити, які з запасних частин втрачають вартість більшою мірою, а які меншою. Тому частковій переоцінці підлягають усі запаси, що використовуються для складання автомобілів. Однак якщо за іншими видами готової продукції ціна продажу не зменшилась, запаси, які використовуються для виготовлення цієї продукції, переоцінці не підлягають.

Чиста вартість реалізації запасів повинна бути досить надійною їх оцінкою, яка базується виходячи з можливої вартості їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію. При цьому слід ураховувати можливі коливання цін або собівартості, які можуть бути до моменту реалізації виготовленої із наявних запасів продукції. Основою для такої оцінки можуть бути дані прайс-листів підприємств-виробників запасів, спеціальні дослідження тенденцій коливання ринку, пов'язаних з цінами на певні види запасів, економічні прогнози аналітиків.

Чиста вартість реалізації запасів залежить від напряму їх використання підприємством та стану ринку. У даному випадку можливі такі варіанти:

Для підприємств, що надають послуги, кожен вид послуг, за яким здійснюється нагромадження витрат і визначається ціна продажу, розглядається як окрема одиниця. Переоцінка запасів за чистою вартістю реалізації необхідна за таких умов:

Якщо товари частково втратили свою первісну вартість або зовнішній вигляд і не користуються попитом у споживачів, а також товарно-матеріальні цінності, які протягом трьох місяців не можна використати для потреб виробництва через недоцільність такого виробництва, то їх переоцінка здійснюється відповідно до Положення про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надлишку товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 15.12.1999 № 149/300.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду. При цьому на суму втрати вартості складається обліковий запис:

Дебет 946 «Втрати від знецінення запасів»;

Кредит 20 «Виробничі запаси»;

Кредит 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Кредит 25 «Напівфабрикати»;

Кредит 26 «Готова продукція»;

Кредит 28 «Товари».

Приклад. Підприємство А 22 грудня придбало комплектуючі вироби для виготовлення побутової електротехніки на суму 180 000 грн, рівень рентабельності продажу за якими становив 9 %, У січні вартість продажу готової продукції знизилась на 16%. Для того щоб продавати електротехніку за собівартістю, підприємство змушене переоцінити комплектуючі вироби на 9,6 %.

Облікові записи за операціями переоцінки комплектуючих виробів будуть такі:

1. Оприбуткування придбаних комплектуючих виробів:

Дебет 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» 150 000

Кредит 631 «Розрахунки з постачальниками» 150 000

Одночасно на суму податкового кредиту:

Дебет 644 «Податковий кредит» 30 000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 30 000

2. Відображено переоцінку комплектуючих виробів:

Дебет 946 «Втрати від знецінення запасів» 14 400

Кредит 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» 14 400

3. Списано суму раніше відображеного податкового кредиту методом «сторно» у частині переоцінки запасів:

Дебет 641 «Податкові зобов'язання» 2880 1

Кредит 946 «Втрати від знецінення запасів» 2880 1

Якщо чиста вартість* реалізації тих запасів, які раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення цих запасів. Сума податкового кредиту з податку на додану вартість при цьому не відновлюється.

Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості або інших активів і доходу звітного періоду.