16.1. Зміст, визнання та оцінка зобов'язань

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання підприємств та її розкриття в примітках до фінансової звітності наведені в П(З)БО 11 «Зобов'язання».

П(З)БО 2 «Баланс» визначає, що зобов'язання — це заборгованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обов'язок оплатити зобов'язання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства.

Зобов'язання відображається в балансі, якщо підприємство має теперішню заборгованість унаслідок минулих подій за таких розумів:

• його оцінка може бути достовірно визначена;

• існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок її погашення (оплати).

У будь-якому разі визнання зобов'язання обумовлює відплив грошових коштів чи інших активів підприємства в майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов'язання може виникнути інше зобов'язання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи й послуги векселем. Тоді виникає зобов'язання за виданим векселем.

Окремі зобов'язання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо підприємство емітувало облігації, розмістило їх і власник облігацій прийняв рішення конвертувати їх в акції (за умови, що можливість такої конвертації була визначена при їх емісії). У такому випадку відплив економічних вигід здійснюється тільки в момент виплати дивідендів новим акціонерам (якщо дивіденди виплачуються).

Конвертування зобов'язань у капітал здійснюється також за умови, якщо відпадає необхідність їх сплачувати. Наприклад, кредитори підприємства збанкрутували або минувши термін позовної давності кредиторської заборгованості. Тоді сума такої кредиторської заборгованості визнається в складі доходів, які збільшують розмір власного капіталу.

За П(З)БО 11 «Зобов'язання» їх поділяють на такі групи:

• довгострокові (визначений термін погашення яких більше від дванадцяти місяців);

• поточні (визначений термін погашення яких не перевищує дванадцять місяців);

• забезпечення (з невизначеною точно датою погашення);

• непередбачені зобов'язання (зобов'язання, імовірність та година визнання якого за балансом точно не визначена);

• доходи майбутніх періодів.

На балансі зобов'язання оцінюються:

1. за сумою погашення;

2. теперішньою вартістю;

3. обліковими оцінками ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Сума погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов'язання.

Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов'язання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.