20.2. Структура власного капіталу

Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та його виду. Наприклад, для акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю, заснованих на колективній формі власності, створення й поповнення визначеного розміру статутного капіталу є необхідною умовою їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності. Підприємство, засноване на приватній власності фізичної особині (приватне підприємство), створює статутний капітал лише за рішенням власника виходячи з необхідності забезпечення статутної діяльності.

За П(З)БО 2 «Баланс» власний капітал включає такі елементи (мал. 20.1):

• статутний капітал;

• пайовий капітал;

• додатковий вкладений капітал;

• інший додатковий капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток.

Мінімальний розмір статутного капіталу визначається чинним законодавством для підприємств різних організаційно-правових форм. Наприклад, для акціонерних товариств він становить 1250 мінімальних заробітних плат, для товариств з обмеженою відповідальністю - 100 мінімальних заробітних плат тощо.

Зменшують розмір власного капіталу непокритий збиток, неоплачений капітал та вилучений капітал.

Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Засновники (учасники) можуть вносити в статутний капітал грошові кошти, основні засоби, нематеріальні активи, цінні папери, запаси та інше майно.

Облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал». За кредитом рахунка відображають зареєстроване в органах виконавчої влади збільшення статутного капіталу, за дебетом - зменшення.

А

Власний капітал підприємства

Р ис. 20.1. Структура та взаємозв'язок окремих

елементів власного капіталу.

Пайовий капітал відображає суму пайових внесків фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Прикладом може бути внесення паїв членами колективного сільськогосподарського підприємства, внесення пайових внесків членами житлово-будівельного кооперативу, внесення пайових внесків членами кредитної спілки та інше. Внесення паїв проводитися для здійснення спільної фінансово-господарської діяльності.

Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 «Пайовий капітал». На кредиті рахунка 41 відображається надходження пайового капіталу, на дебеті - вибуття.

Аналітичний облік пайового капіталу ведеться за видами капіталу та за власниками.

Додатковий вкладений капітал найчастіше виникає в акціонерних товариствах. Він є тією сумою, на якові вартість розміщення акцій перевищує їхню номінальну вартість. Емісійний дохід виникає лише у випадку, якщо вартість первинного розміщення акцій перевищує їх номінальну вартість. Усі випадки дальшого їх обігу розглядаються як продажів. Для інших видів підприємств додатковий вкладений капітал - це будь-яке перевищення вартості внесків засновників понад зареєстровану суму, а також будь-які незареєстровані в установчих документах внески власників у підприємство.

Облік додатково вкладеного капіталу здійснюється на рахунку 42 «Додатковий капітал» та на субрахунках 421 «Емісійний дохід», 422 «Інший вкладений капітал»

Інший додатковий капітал включає суму дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Облік іншого додаткового капіталу здійснюється також на рахунку 40 «Додатковий капітал», але на інших субрахунках:

423 «Дооцінка активів» (дооцінка необоротних активів у випадках, передбачених чинним законодавством);

424 «Безоплатно отримані необоротні активи» (вартість активів, безоплатно одержаних від інших осіб без умови їх повернення);

425 «Інший додатковий капітал» (майно житлово-комунального господарства та соціальної сфери, не передане на баланс муніципалітету, та ін.).

На кредиті субрахунків показується збільшення названого майна чи дооцінки, а на дебеті - його вибуття чи використання.

Резервний капітал складається із суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Мінімальний розмір резервного капіталу, передбачений чинним законодавством, становить 25 % статутного капіталу. Підприємство може передбачити в установчих документах створення більшого розміру резервного фонду. Резервний капітал використовується для покриття непередбачуваних збитків підприємства. Для обліку резервного капіталу використовується рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом цього рахунка відображається формування резервів, а за дебетом - їх використання. Залишок даного рахунка відображає суму невикористаного резервного капіталу на звітну дату.

Нерозподілений прибуток - це сума прибутку, реінвестована в підприємство. Він визначається як сума чистого прибутку, що залишається в підприємства після поповнення статутного капіталу, резервного фонду, нарахування дивідендів та проведення інших виплат власникам.

За умови неефективної господарської діяльності підприємства та здійснення значних вилучень власниками підприємство може мати непокриті збитки, що зменшують розмір власного капіталу.

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відповідно на субрахунках: прибуток - 441 «Прибуток нерозподілений», збиток - 442 «Непокриті збитки». За кредитом рахунка 44 відображається збільшення прибутків, за дебетом - отримані збитки та використання прибутку.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, які смороду зобов'язалися здійснити на момент створення підприємства. Для реєстрації підприємства, наприклад товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно утворити статутний капітал, і на дату його створення слід внести грошима 30 % суми, визначеної установчими документами на спеціально відкритий у банку тимчасовий рахунок. Не внесена засновниками сума коштів або майно, яку смороду зобов'язались передати в статутних капітал, визнається їх заборгованістю перед товариством і відображається в складі неоплаченого капіталу.

Після державної реєстрації підприємства засновники повинні в період до одній долі погасити заборгованість за внесками до статутного капіталу. Для узагальнення інформації про розмір заборгованості засновників та її зміни використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». За дебетом цього рахунка обліковується заборгованість засновників товариства за внесками до капіталу підприємства, а за кредитом - погашення заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) товариства.

Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Акціонерне товариство може здійснювати викуп акцій власної емісії за ринковою, номінальною чи іншою вартістю для чи перепродаж анулювання. Якщо викуплені акції повторно не розміщуються в період до 12 міс, товариство зобов'язане їх анулювати. Анулювання акцій може здійснюватись для зменшення кількості випущених акцій, розміру статутного капіталу та з іншою метою.

Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 «Вилучений капітал». За дебетом цього рахунка відображається фактична собівартість викуплених акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у засновників, а за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій чи часток.

Непокриті збитки, неоплачений капітал, вилучений капітал зменшують розмір власного капіталу підприємства.